Різновиди
Пізніше з’являються різновиди титулу, як, наприклад, «лорд манора». Це феодал, власник земель в Середньовічній Англії, отриманих безпосередньо від монарха. Цей лорд відрізнявся від Шотландських лэрдов та англійських лицарів Джентрі, які хоч і володіли землями, однак фактично ці території належали іншим феодалам.
У XIII столітті, з виникненням в Англії, а також в Шотландії парламентів, феодали набули можливість безпосередньо брати участь в них. Причому в англійській була створена окрема палата лордів (верхня), також називалася палатою перів. Пери перебували в ній по праву народження. Цим вони відрізнялися від інших лордів, які були зобов’язані вибирати своїх представників в окрему палату громад (по графствам).
Ранги титулу
Після появи різновидів титулу, лорд став ділитися на п’ять рангів англійської пэрства:
- герцог;
- маркіз;
- граф;
- віконт;
- барон.
Спочатку отримати титул пера могли тільки дворяни, які були присвячені в лицарі. Однак у період з XVIII по XIX століття peerages стали шанувати представникам інших прошарків англійського суспільства, в першу чергу – буржуа.
Також цей титул мали так звані духовні лорди. Це 26 єпископів Англіканської Церкви. Вони також засідали в палаті лордів. У XX столітті поширилася практика вручення титулу пера на все життя, але без права її спадкування. Такий титул зазвичай давали в ранзі барона професійним політикам для того, щоб їх можна було викликати на засідання в палату лордів.
