Від Миколи I до Миколи II
25 грудня 1825 року влада в Російській імперії перейшла до імператора Миколи I, якому належить фраза “де раз піднято російський прапор, там він уже спускатися не повинен”. Правил він до березня 1955 року. У роки його царювання в 1836 році був сформований додатковий 7-й ескадрон, іменований запасним. Через 6 років імператор розпорядився сформувати резерв для 8-го ескадрону, також запасного. До 1848 році всі зміни були завершені.
Найменування “Лейб-гвардії гусарський Його Величності полк” було присвоєно воїнству на честь сходження у лютому 1855 р. на престол шефа полку, а тепер – імператора Олександра II. На наступний рік склад полку був змінений і став складатися з 4 ескадронів чинного законодавства та одного, що стояв в резерві. З 1975 року резервний ескадрон став запасним.
1881 року імператор Олександр II був убитий народовольцями, і влада перейшла до його сина Олександра III, при якому через 2 роки склад полку збільшився на 2 ескадрону, а запасного ескадрону не стало: залишився кадровий склад гвардійського запасу.
1896 рік був відзначений Ходынкой, що ознаменувала початок царювання останнього імператора Росії, який завершив своє правління 15 березня 1917 року. За 10 днів до цього Його Величності Лейб-гвардії полк знову став іменуватися гусарським, що пов’язано з зреченням государя Миколи II від престолу. Таке найменування полк зберігав аж до 8 травня 1918 року – дати свого розформування.
У період Громадянської війни робилися спроби відродження полку на Півдні Росії. Потім від нього залишилося полкове об’єднання, що існувало в еміграції.
