Існують старовинні терміни, які вживаються в самих різних ситуаціях: по відношенню до представників тваринного світу, а також на адресу співрозмовника. Залежно від контексту або інтонації їх значення змінюється кардинально. І якщо в побутовому розмові шавка – це зневажливе вказівку на собачку, то в рамках сленгу з’являються зовсім несподівані трактування. В якій ситуації можна вимовити ємне поняття, а коли краще промовчати? Всі відповіді знайдете в словниках!
Як виникло визначення?
Частина лінгвістів посилається на дослідження Фасмера, який вказує білоруська та українська мови в якості можливого першоджерела для слова «шавка». Цей варіант допускають через схожість у звучанні, гіпотетичному запозичення через звуконаслідування. В оригіналі мовець має на увазі одну з чотирьох розшифровок, зав’язаних на конкретні дії:
- говорити невиразно;
- плямкати;
- шамкає;
- гавкати.
Тобто мова йде про неразборчивом гавкіт, причини для якого також незрозумілі.
