Технічні характеристики кулемета «Максим» зразка 1910 року на верстаті Соколова
Розглянемо таблицю “Патрон зразка 1908 року (7,62x53R)”:
Маса «тіла» кулемета, кг | 18,43 |
| Довжина «тіла» кулемета, мм | 1067 |
Початкова швидкість кулі, м/с | 865 |
Прицільна дальність, м | 2270 |
Гранична дальність польоту кулі, м | 5000 |
Темп стрільби, пострілів/хв | 600 |
Ємність стрічки | 250 патронів |
Маса спорядженої стрічки | 7,29 кг |
Довжина стрічки | 6060 мм |
Перша світова війна
У Першу світову війну Росія вступила, маючи на озброєнні 4,2 тис. кулеметів «Максим» зразка 1910 року. Цього виявилося вкрай мало. За час війни виготовили і поставили у війська 27 тисяч примірників.
Кулемети навчилися встановлювати на броньовики і бронепоїзди. У Першу світову війну почали використовувати тачанки − легкі екіпажі на рессорном ходу. Хоча іноді їх винахід приписують Першої кінної і махновцям. Ресорний хід дозволяв вести вогонь на ходу. Однак, при будь-якій можливості кулемет з тачанки знімали для ведення вогню. По-перше, берегли коней, по-друге, тачанка була чудовою мішенню для артилерії. Єдиним кулеметом, прийнятим на озброєння російської армії в Першій світовій війні, був кулемет «Максим».
