“Детройт Ред Уінгз”-1
Вийшло так, що молодий Кріс Осгуд став головним воротарем команди в плей-офф Кубка Стенлі. І треба було такому статися, що у вирішальній, сьомий, грі чвертьфіналу конференції проти “Сан-Хосе Шаркс” він при рівному рахунку допустив грубу помилку, яка стала вирішальною. Матч, а з ним і серія були програні. У підсумку Осгуд наступні два сезони фактично провів у запасі.
Але його зоряний час був вже не за горами. Знаменитий тренер Скотті Боумен в сезоні 1995/96 створив у клубі п’ятірку, що складалася з одних російських хокеїстів. В’ячеслав Фетисов, Ігор Ларіонов, Сергій Федоров, Володимир Константинов і В’ячеслав Козлов разом змінили гру “Червоних Крил”, давно не домагалися серйозних успіхів. А Кріс Осгуд в перший і єдиний за свою кар’єру разів був номінований на “Везіна Трофі” – приз, який вручається найкращому воротареві НХЛ за підсумками сезону, і вперше зіграв у Матчі зірок.
Крім того, в цьому сезоні стався ще один цікавий епізод: у матчі проти “Хартфорд Уейлерс” Осгуд став другим в історії НХЛ голкіпером, якому вдалося забити гол прямим ударом. Цікаво, що такий “трюк” раніше вдався йому і в одній з ігор на юніорському рівні.
А потім були два сезони поспіль, в яких ведена “руської п’ятіркою” команда не помічала суперників. Обидва фіналу Кубка Стенлі, в 1997 і 1998 роках, були виграні “Детройтом” з однаковим перевагою в серії – 4:0. І якщо в першому випадку Кріс Осгуд все ж вважався другим голкіпером після Майка Вернона, то в другому переможному сезоні він був, безумовно, основним стражем воріт.
Ним він залишався і наступні три сезони, аж до літа 2001 року, коли був проданий в “Нью-Йорк Айлендерс”. Може, він і провів би всю кар’єру в одному клубі, але “Червоні Крила” придбали на його позицію великого Домініка Гашека.
