“Нью-Йорк Айлендерс”
Отже, в біографії Кріса Осгуда стався різкий поворот. “Остров’яни”, до цього моменту примудрилися пропустити сім сезонів поспіль плей-офф Кубка Стенлі, шукали посилення на воротарську позицію. І титулований голкіпер припав їм як не можна до речі.
Незважаючи на те що він допоміг клубу вирішити поставлене завдання виходу в плей-офф, Крісу довелося ділити ігровий час в команді з іншими воротарями. Така ситуація його не влаштовувала, і вже в середині сезону 2002/03 він розпрощався з “Айлендерс”.
“Сент-Луїс Блюз”
Але і тут Кріс затримався ненадовго, хоча в “Блюз” протягом півтора сезонів він був основним голкіпером, але потім з ним не стали продовжувати контракт. Тут ще трапився локаут в НХЛ, і перед початком сезону 2005/06 він фактично залишився не у справ. Відомому воротарю довелося навіть провести кілька ігор в одному з клубів АХЛ.
Тому, коли рідний “Детройт” запропонував йому контракт, нехай і суттєво менший, ніж всі попередні, Осгуд погодився практично не роздумуючи. Напевно, сама доля цього разу була милостивою до цього нехай і не самого обдарованого, але неймовірно працьовитому хокеїстові, бо він, всупереч відомому прислів’ю, зумів двічі увійти в одну річку. І увійти більш ніж вдало.
