Комп’ютерний жаргон у російської мови: приклади

Літературний комп’ютерний мову

Не всяк термін, пов’язаний з ЕОМ або інтернет тематикою відноситься до комп’ютерного жаргону. З тих пір, як цей прилад став невід’ємною частиною життя, в російській почав формуватися пласт лексики, офіційно закріпленої, як літературна норма.

Вона використовується у сфері науково-технічних досліджень, створення нових ПК-технологій, при написанні навчальної літератури з інформатики і т. п. Там – де застосування сленгу неприйнятно.

Офіційна лексика містить менше англіцизмів та вульгаризмів, крім того, слова в ній частіше російського походження.

Приміром, “користувач”. Термін був в ходу ще на зорі комп’ютерних технологій. Він міцно закріпився, не дав себе витіснити жаргонизму “юзер”.

А ось ПК (персональний комп’ютер) – це сумний приклад запозичення від англійського РС (personal computer). Існує російське назва ПЕОМ (персональна електронна обчислювальна машина). Обидва терміна належать до офіційно прийнятої лексиці. При цьому ПЕОМ більш прийнятно, але використовується рідше, ніж ПК.

Фактично, комп’ютерна літературна норма – це той заповітний фініш, до якого прагне кожен жаргонізм. Але мало кому вдається дістатися сюди. Тим більше тими словами, які є скороченням від прийнятих термінів “системний адміністратор” (“адміністратор”), “ідентифікатор” (“айдишник”), IP-адресу (“айпішнік”) і т. п.

Порівнюючи російську комп’ютерну літературну норму або сленг, виявляється, що останній не тільки більш численний, але й популярний серед “юзерів”. Більшість мовознавців пояснюють це лінню нинішнього покоління, прагненням наслідувати англійської. Однак правда в тому, що нелюбимий лінгвістами жаргон популярний, тому що зручний. З його допомогою довгі ухвали чи важко запам’ятовуються абревіатури (часто складаються зі сполучень англійських і російських букв) – знаходять більш прості і зрозумілі назви. Вони легше, а головне швидше записуються – що важливо, коли кожна секунда на рахунку.

Звичайно ж, брати і автоматично перетворювати жаргон “комп’ютерників” в літературну норму не варіант. Погодьтеся, “жопорез” замість GPRS в офіційній інструкції буде більш ніж безглуздо виглядати. Але багато слова можна і потрібно запозичувати саме звідти, як перевірені часом і практикою. Адже головна мета мови – забезпечувати спілкування, робити його швидким та зручним.