Версія друга. Хід конем
Це один з найбільш спірних варіантів. Затятими прихильниками такої версії є дослідники давньоруської мови. Походження слова «князь» на Русі, на їхню думку, пов’язано з конем. Кінь на Русі – рідкість, багатство, розкіш, дозволена лише обраним. Пересуватися верхи на коні могли тільки війни. Не селяни – у них коня, як правило, взагалі не було; а якщо і був, то пересувався землероб не верхи, а у возі. Не купці – для них були підготовлені місця в возі. Право і можливість їздити верхи було у воїнів.
Прихильники цієї версії міркують так: слово «князь» можна умовно розділити на дві частини: «кн» і «язь», де «кн» означає коня, а «язь» трактується як «я є, я буду». Відповідно, «князь» – це хтось верхи на коні, воїн, вершник. Але не просто вершник, а головний з вершників.
Ті, хто вважають цю теорію неспроможною, вказують на невідповідність в головному: стародавня форма слова «кінь» звучала як «кобань».
