Література радянського періоду
Поширення радянської влади на території Казахстану і входження до складу СРСР справили величезний вплив не тільки на суспільно-політичний лад, але і значно змінили вектори розвитку національної літератури. У 1924 році почалася реформа казахської писемності та орфографії. Спочатку на основі арабського алфавіту, потім – латинського (використовувався до 1940 року). Згодом було поставлено питання про необхідність зближення казахської та російської писемності.
У 1926 році була сформована асоціація казахських пролетарських письменників, а через кілька років – союз письменників Казахської республіки.
Серед яскравих письменників казахської літератури цього періоду слід відзначити Сабіта Муканова, Мухтара Ауэзова, Беимбета Майлина.
Події Великої Вітчизняної війни дали поштовх до розвитку громадянської та патріотичної поезії і прози. Були видані поеми «Сказання про смерть поета», романи «Грізні дні», «Солдат з Казахстану».
У повоєнний час активно розвивалися великі літературні форми, а також драматургія (Хусаїнов) і наукова фантастика (Алимбаев). Був створений відомий роман Мухтара Ауэзова «Шлях Абая».
Радянський період став часом розквіту казахської дитячої літератури. Тут не можна не відзначити повісті та оповідання Сапаргали Бегалина («Дівчина-табунщица», «Соколине полювання») і Бердібека Сокпакбаева («Чемпіон», «Подорож у дитинство»). Герої цих творів сміливі, витривалі хлопці, які стикаються з першими труднощами, що роблять вибір, які вірять в дружбу і справедливість.
