Основоположники казахської літератури
Літературний казахську мову, став нормативним варіантом народного, формувався на базі північно-східного діалекту, якою найменшою мірою зазнав впливу перської та арабської мов. Саме на ньому свої твори створювали Ибрай Алтынсарин і Абай Кунанбаєв. Останній є визнаним класиком казахської літератури.
Ібрагім Кунанбаєв – поет, громадський діяч, композитор, просвітник, філософ, реформатор у сфері літератури, прихильник зближення з російською та європейською культурою на основі освіченого ісламу. Він народився в 1845 році в Семипалатинському повіті в знатній сім’ї. «Абай», отримане ще в дитинстві прізвисько, що означає «обережний, уважний», закріпилося за ним на довгі роки як в житті, так і в літературі. Майбутній класик казахської художньої літератури вчився в медресе, вивчаючи арабська і перська мови, одночасно відвідуючи російську школу. Перші вірші він почав писати ще в 13 років, приховуючи власне авторство, але свої визнані твори створив вже в зрілому віці. На його становлення як письменника великий вплив надали гуманістичні ідеї ряду мислителів і поетів Сходу і Заходу. Згодом він займався перекладами їх творів на казахську мову і поширенням ідей російської культури.
Абаем створено понад 50 перекладів, приблизно 20 мелодій, близько 170 віршів і поем. Однією з найвідоміших стала складається з 45 притч і філософських трактатів поема в прозі «Прості слова». У ній піднімаються проблеми моралі, педагогіки, історії та права.
