Продовження книги
Перейдемо до короткого змісту “Капіталу” Карла Маркса, точніше, до його 2-го тому.
Можна з упевненістю сказати, що 2-й том є найменш читаним з трьох основних томів “Капіталу” Маркса. Це відносне нехтування викликає жаль, оскільки багато питань, що хвилюють сучасних марксистів – різниця між продуктивним і непродуктивним працею, причини економічних криз, концептуалізація основного капіталу, трактування суспільного відтворення – розглядаються у другому томі «Капіталу». Крім того, повна оцінка деяких матеріалів у 3-му томі залежить від концепцій, розглянутих Марксом у другому томі.
Якщо черево ринку не в змозі поглинути усієї кількості полотна за нормальною ціною 2 шілл. за аршин, то це доводить, що занадто велика частина усього робочого часу суспільства витрачена у формі ткання полотна. Результат виходить той же, як якщо б кожен окремий ткач витратив на свій індивідуальний продукт більш, ніж суспільно необхідний робочий час. Тут має силу приказка: “Разом спійманий, разом і повішений”.
У другому томі «Капіталу» Маркс зміщує акцент зі сфери виробництва товарів на сферу обігу. Розгляд ринкових відносин, звичайно, присутній у 1-му томі, але основна увага тут приділяється капіталістичному виробництву. Наприклад, передбачається, що капіталісти можуть знайти на ринку необхідні засоби виробництва і покупців для своєї продукції. Циркуляція має вирішальне значення для розширення капіталу, оскільки тільки за рахунок продажу товарів виробляється додаткова вартість у вигляді прибутку. Піднімаючи проблему економічної кризи в ряді пунктів у тексті, Маркс підкреслює проблемний характер артикуляції капіталістичного виробництва й обміну.
