Особливості нездорових дитячих колективів
Здавалося б, які претензії друг до друга можуть бути у дітей. Насправді, дослідження показують, що в дитячих колективах панує сама жорстка ієрархія. Класичні колективи представлені:
- лідером;
- виконавцями;
- спостерігачами;
- ізгоями (одним або кількома).
Як стають ізгоями в класі, лідерами, спостерігачами і виконавцями? Роль, призначена дитині, спочатку залежить від її установок, поведінки, особливостей характеру. Вважається, що діти-ізгої найчастіше самі невпевнені в собі серед всіх учасників колективу, але і деструктивний лідер теж може бути таким. Чим більше лідер намагається приховати від навколишніх свої страхи, тим більш жорстокою буде цькування ізгоя. На лідера й ситуацію в колективі можуть вплинути дорослі.
Неможливо вплинути на колектив, де лідер – впевнений у своїй неперевершеності дитина. Часто таку позицію підтримують його батьки. Неугодних дітей (ізгоїв) вважається потрібним і правильним вижити з колективу, а глузування над іншими трактуються як великодушна “допомога бідним”.
Конфлікт між ролями в дитячому колективі може бути знівельовано на самому початку:
- Ззовні – якщо вчителі або дорослі відразу виявили проблеми і вирішили їх.
- Зсередини – коли на захист ізгоя встає інший авторитетний учасник колективу. У цьому випадку, з авторитетною особою воліють не лаятися і ізгоя залишають у спокої. Якщо ж авторитетна особа виявляється морально більш слабким, ніж лідер колективу, об’єктом цькування можуть зробити і його.
Важливою характеристикою нездорових дитячих колективів служить гнучкість культурних норм у носіїв кожної ролі всередині колективу. Дитина, з одного боку, зобов’язаний бути сильним і захищати себе, з іншого – битися недобре. Слабаком назвуть дитину, який відмовиться бити у відповідь або заодно, але якщо вдарить – суспільство засудить його. Діти часто виявляються неправі при будь-якому виборі. Однак лідери завжди вибирають силу для підтримання авторитету, виконавці завжди роблять, як сильні, спостерігачі від вибору відмовляються, і тільки ізгої змушені сумніватися і нести всю вагу цього вибору. Обставини змушують їх йти проти себе і своїх установок, внутрішній голос підказує, що потрібно стояти за свої цінності до кінця. В результаті такого вибору дитина-ізгой завжди буде винен – чи перед собою або перед суспільством.
