Реакція батьків на проблеми дитини
На жаль, навіть якщо вже дитина-ізгой у класі, поради психолога школи з точкової корекції ситуації залишаються батьками не сприйняті. Часто батьки кидають клич про допомогу тільки тоді, коли знедоленому дитині стає особливо важко. В школі батьки звертаються до соціального педагога чи шкільного психолога, в приватному порядку – до дитячого психолога або сімейного психотерапевта.
Загальні стадії поведінки батьків в ситуації вирішення проблем дитини-вигнанця:
- Заперечення.
Батьки до останнього моменту не хочуть бачити реальних проблем дитини, списують емоційні переживання дитини на перехідний вік, складний характер, втома від навчання, великий колектив і так далі. Дорослі не бажають визнавати наявність труднощів і не готові до роботи над ситуацією разом зі своїми дітьми.
- Звинувачення.
Хто такі хлопчик чи дівчинка-ізгой у класі? Над ним або нею сміються, він або вона регулярно приходить в сльозах, надходять скарги від шкільного персоналу, у нього або в неї мало або немає друзів – здавалося б, все це приводи для батьків шукати коріння проблем у шкільному колективі. Однак більшість батьків схильні бачити причини того, що відбувається безпосередньо в самій дитині.
- Активне переживання.
У цій фазі батькам терміново хочеться повернути час назад і вирішити проблеми швидко і ефективно. Батьки звертаються до вчителів чи психолога. Запити до психолога в цьому випадку виглядають так:
- “З ним щось не те”.
- “Зробіть, поміняйте, поговоріть, образумьте, вселите…”
- “Вона/вона знову не може…”
- “Не можу повірити, що це мій син/дочка..” і так далі.
Щільна робота з психологом в цих випадках допоможе емоційно розрядити дитини, дасть батькові можливість усвідомити помилки виховання, приверне батьків до активної участі в процесі корекції.
- Залученість в процес.
Батьки в цій фазі поділяють емоції дитини, промовляють проблеми вголос, визнають їх, спільно шукають шляхи вирішення.
Якщо говорити про вікові особливості, то найчастіше саме підлітки – ізгої в школі. Їх батьки схильні проходити через фази заперечення, звинувачення і активного переживання, коли на проблеми в школі накладаються і проблеми з спілкуванням всередині сім’ї.
