Інноваційне середовище: поняття, визначення, створення та основні функції

Універсальне визначення

Під інноваційним середовищем доцільно розуміти сукупність систем, що є фундаментальним ядром, яке формує інноваційну діяльність, виходячи з класичної теорії інновацій Й. Шумпетера. Саме тому в узагальненому варіанті російську середу в області інновацій можна представити як сукупність наступних систем: підприємництво, система освіти, науки, техніко-технологічних розробок. Важливо відзначити, що в комплексі вони забезпечують повноцінне функціонування загальної системи інноваційного виробництва, а також створюють систему інноваційного продукту.

Коментарі

Подібне уявлення дає базу для розуміння необхідності в першу чергу організації взаємозв’язку систем освіти, науки, розробок у техніко-технологічному плані і підприємництва. Саме вони являють собою базову основу не тільки для розвитку діяльності в сфері інновацій, але й для інноваційного мислення, якщо враховувати інноваційний розвиток сучасного суспільства.

Входження в цю середу додаткових складових (соціально-економічних та інших систем) дає динаміку і розширення в якості сприятливих чинників для економічного розвитку інноваційним шляхом. Необхідно знати, що представлена середовище вважається першим рівнем або сферою для розробки національної інноваційної державної системи. Саме в ній здійснюється формування основних суб’єктів інноваційної діяльності, тобто організацій та фізичних осіб, які реалізують створення і подальше просування продукту в області інновацій. Всі інші системи, які створюють оточення, також можна зарахувати до інфраструктури.

Під інноваційною інфраструктурою слід розуміти сукупність суб’єктів підприємництва, ресурсів та інструментів, в повній мірі забезпечують матеріально-технічне, організаційно-методичне, фінансове, консультативне, інформаційне та інше обслуговування діяльності в сфері інновацій.