Багатоніжка звичайна або вічнозелений низькорослий папороть

Ви знаєте таку рослину — багатоніжка звичайна? Чи Не правда, загадкову назву? Рослина має таке найменування з-за характерного зовнішнього вигляду. Кореневища цієї папороті мають відходять від нього в обидва боки чорні коріння. Вони дійсно нагадують багатоніжку.

Назва папороті перевели на російську мову з латинської. Слово polupodium вживав у своїх працях ще філософ Теофраст. Так називається папороть, листя якого схожі на людську стопу. Що ж, спробуємо розібратися, що ж таке багатоніжка звичайна, де росте, як розвивається?

Біологічні особливості

Поширена рослина в поміркованої частини Північної півкулі. Це вічнозелений низькорослий папороть, має пальчасто-складні листки довжиною до 20 див Вам цікаво, де росте папороть? Багатоніжка може зустрітися в гірських, рівнинних, лісових районах. Вона любить кам’янистий ґрунт. Розвиток папороті відбувається дуже швидко, вона вкорінюється і поширюється на самих різних поверхнях. Через деякий час здатне зайняти більшу площу.

Цей папороть має багато різновидів. Садівники його дуже полюбили за швидке розмноження поділом кореневищ і красиве листя. Головне — визначити кущики в півтінь і сховати від сонячних променів. Холодний вітер рослині також повністю протипоказаний.

Рослина-епіфіт

Папороть-багатоніжка — єдиний епіфіт, який зустрічається в середній смузі Росії. Під цим поняттям маються на увазі рослини, які ростуть не на землі, а на інших поверхнях шляхом прикріплення до інших видів — форофитам. Цим самим вони не забирають енергію і поживні речовини у своїх господарів, а користуються повітрям і опадами. Форофиты для папороті є фізичною опорою. Таким чином багатоніжка рятується від травоїдних тварин. Цей низькорослий папороть можна побачити на каменях серед моху, на стовбурах дерев, високо на стінах старих будинків. Розмноження відбувається спорами або вегетативно.

Дивіться також:  Полосатик Брайда: опис, харчування, середовище проживання і розмноження

Зовнішній вигляд

Багатоніжка звичайна є багаторічним корневищным трав’яниста рослина висотою до 30 див Коріння мають буре забарвлення і невеликі матові лусочки. На зламі кореневище зеленувато-жовте. Листя папороті ще називають вайі. Листя добре зимують, мають перисто-розсічену форму. На їх нижній стороні розташовуються соруси, спори для розмноження матово-оранжевого кольору. Вони дозрівають у червні-липні.

Властивості кореня

Іноді в народі багатоніжку називають гадючьей травою, земляним або дубовим папороттю. Цей епіфіт любить рости на дубових стовбурах, що ви можете спостерігати в цьому відео. Корінь папороті має солодкуватий смак, що дозволяє застосовувати його в їжу. Також він володіє своєрідним ароматом і підходить для використання в десертах, нуге. Корінь багатоніжки ще прозвали “солодким коренем”. У ньому є з’єднання, що відноситься до сапонінів, речовин, які солодше цукру в 500 разів.

Використання в народному господарстві та медицині

Багатоніжку звичайну використовують в садах як декоративну рослину. В ній містяться таніни дозволяють застосовувати її в народній медицині. Збір кореневищ проводять восени, очищають від землі, а потім сушать. Подрібнені сухі кореневища йдуть на приготування чаїв та відварів. Ними лікують астму, простудні захворювання, додають в печінкові та жовчогінні збори. Коріння у вигляді порошку — відмінне проносне і протиглисний засіб. Його можна прикладати до ран для знезараження.

У Нідерландах коріння багатоніжки додають до складу гомеопатичних препаратів. Ними лікують головний біль, подагру, забої. З кореневищ навчилися отримувати ефірне масло. Також приносять користь і листя: з них роблять відвари, поліпшують апетит. Зі свіжим рослиною потрібно бути обережним, тому що воно містить отруйні речовини.