Придворний етикет: історія, регламент, традиції

Всім відомо, що життя монарших персон сильно відрізняється від того, до чого звикли звичайні люди. Тому всі, хто буває при дворі, повинні вивчати правила поведінки. А нащадків аристократичних родин з дитинства вчать придворному етикету. В Росії в часи імперії існували спеціальні вчителі, які навчають правилам поведінки в палацах. За час існування етикет зазнав чимало змін. Розповімо про те, як з’явився придворний етикет, в чому його особливості.

Поняття етикету

Для того щоб не вдарити в бруд обличчям, існують правила етикету. Всім відомо, що при зустрічі з іншими людьми треба вітатися, а, входячи в приміщення, знімати головний убір. Цим правилам нас вчать ще в глибокому дитинстві. Але, потрапляючи в незнайому ситуацію, ми можемо відчувати незручність від того, що не знаємо, як себе вести. Саме для зняття цього дискомфорту люди і стали придумувати загальні правила, яких повинні дотримуватись усі люди, щоб ефективно взаємодіяти один з одним.

Етикет являє собою особливий суспільний договір, якого дотримуються люди різних країн і груп. При цьому часто ми вже не розуміємо, чому треба чинити так чи інакше. Справа в тому, що етикет корінням сягає в далеке минуле людства, і ми вже втратили пояснення цих правил, залишилася тільки формальна частина, ритуал. Етикет має національні особливості, наприклад, придворний етикет у Європі сильно відрізняється від зводу правил поведінки на Сході. Також він може включати й універсальні правила, які є у будь-яких народів. Наприклад, звичай вітати один одного є в усіх культурах, але ритуали можуть сильно відрізнятися.

Історія виникнення етикету

Перші правила поведінки в суспільстві з’являються ще в глибоку давнину. Так, серед текстів Стародавнього Єгипту є один, присвячений поради молодим людям про те, як потрібно себе вести. Серед правил, є такі: потрібно стримувати апетит за столом в суспільстві, не базікати багато, не бути презирливим і зарозумілим. А на глиняних табличках шумерів можна прочитати, як були влаштовані придворні ритуали, а також правила поведінки під час проведення жертвопринесень та інших ритуалів. В Італії в 14-му столітті формується культура поведінки людей в суспільстві, яка стала базою для повсякденного етикету. З 15-го століття починається оформлення придворного етикету і традицій палацових церемоній. Є давні традиції щодо поведінки в суспільстві та в східних культурах. У російській історії є книга «Домострой» 16-го століття, в якій також викладалися правила повсякденного етикету. Спочатку правила поведінки при дворі монарха значно відрізнялися від того, як люди поводяться в звичайному житті. Тим самим підкреслювалася різниця між монархами і простолюдинами.

Термін «етикет» з’явився у Франції під час правління Людовика Чотирнадцятого. У палаці короля гостям давали картки, на яких були написані правила поведінки: як триматися при появі короля, що робити за столом, як кланятися. Ці картки були названі етикетками, так і з’явився цей термін.

Дивіться також:  Дизайн фірмового стилю: поняття, задачі, розробка логотипу

Види етикету

Традиційно етикет поділяється за сферами функціонування. Так, існує загальногромадянський, світський, повсякденний етикет. Він диктує правила про те, як вести себе у стандартних етикетних ситуаціях: вітання, прощання, вибачення, прохання, відмови, запрошення, знайомства і т. п. Також виділяють придворний етикет, який описує правила поведінки в палацах монарших осіб. Також є дипломатичний етикет, один з найсуворіших після придворного. Цей кодекс поведінки обумовлює, хто й у якому порядку, що повинен робити під час прийомів, переговорів, підписання документів.

Ще виділяється військовий етикет, який наказує особливі правила поведінки для людей, які несуть службу в збройних силах. Є і більш вузькі види етики, які складаються всередині окремих професій. Наприклад, адвокатський, педагогічний, лікарський і т. п. останнім часом виділяється ще й діловий етикет. Він поширюється на людей, які займаються бізнесом, і діє у типових для цієї сфери ситуаціях: під час переговорів, нарад, співбесід. А також виділяється мовленнєвий етикет, який регламентує мовленнєвий поведінка в етикетних ситуаціях, наприклад співчуття, запрошення, уявлення людей один одному, телефонна бесіда. Також виділяють особливі види етики, пов’язаних з різними видами діяльності. Так, є релігійний, святковий, весільний, поховальний етикет. Сьогодні, наприклад, складається новий етикет – електронних комунікацій.

Функції етикету

У людському суспільстві не буває нічого безглуздого. Виникнення етикету пов’язано з тими функціями, які він виконує. В першу чергу етикет є інструментом встановлення контакту. За допомогою спеціальних засобів можна привернути до себе увагу, спонукати до вступу в комунікацію. Наприклад, вітаючись, ми показуємо, що готові до спілкування. Етикет також виконує функцію підтримання контакту. Всім відомо, що є певні чергові теми, на які можна поговорити з будь-якою людиною, наприклад, про погоду. Правила етикету також необхідні для того, щоб висловити шанобливе ставлення, повагу. Наприклад, придворний етикет передбачає підкреслення статусу монарха самими різними способами. Ще одна важлива функція етикету – регулююча. Люди, що дотримують правила етикету, демонструють свою передбачуваність, а це значно спрощує спілкування між ними. Придворний етикет виступає своєрідним паролем між людьми, він вказує на статус учасників комунікації, полегшує вступ в контакт. І остання функція етикету – профілактика конфліктів. Люди діють у відповідності з встановленими правилами, і це знижує ризик невдоволення один одним.

Структура етикету

Усередині кожного виду виділяються різновиди етикету, які пов’язані з різними ситуаціями. Так в повсякденному етикеті є такі рівні, як столовий етикет, тобто поведінка за столом, етикет телефонних розмов, правила зовнішнього вигляду в різних випадках, їх ще називають дрес-кодом, етикет поведінки в гостях, є регламент і для невербальної комунікації: міміки, жестикуляції. Такі рівні виділяються в кожному виді етикету. Наприклад, в палацовому етикеті регламентується поведінка придворних і етикет під час прийомів і аудієнцій, за столом, під час привітання монарха, мовленнєвий етикет взаємодії з правителем і між придворними, форма їх одягу.

Дивіться також:  Красиві назви ресторанів: цікаві ідеї, поради маркетологів

Поняття і специфіка

У всі часи правителі намагалися встановити дистанцію між власною персоною і іншими людьми. Для підкреслення значущості й вагомості статусу монарха встановлювалися спеціальні ритуали і правила.

Придворний етикет передбачає встановлення особливих правил для всіх сфер життя правителя, від моменту народження до смерті. Його специфіка полягає в тому, що кожна дія перетворюється на цілий ритуал, зі строго визначеною послідовністю дій і словесним супроводом. Не даремно при всіх королівських і імператорських дворах обов’язково були такі люди, як церемоніймейстер. В їх обов’язки входило спостереження за тим, щоб правила етикету дотримувалися неухильно.

Виникнення палацового етикету

Ще в стародавні часи в присутності правителя піддані повинні були вести себе певним чином. Наприклад, у Стародавньому Єгипті простолюдинам було заборонено прямо дивитися на фараона, вони обов’язково повинні були схиляти перед ним голову. У часи розквіту східних цивілізацій розвивається придворно-дипломатичний етикет, який регламентує правила поведінки у дворах володарів іноземних делегацій. В Європу етикет приходить із Візантії, яка, в свою чергу, сприйняла ці традиції від правителів Сходу. У часи Середньовіччя в Європі все більше уваги приділяли манер і правил поведінки. Тоді почали встановлюватися норми розсаджування гостей за столом. Венеція як культурний посередник між Сходом і Заходом початку в будинках правителів встановлювати особливі ритуали і церемонії. Але розвиток цих правил, їх регламентація відбувається пізніше. У 15-му столітті в Бургундії та Іспанії починає формуватися кодекс поведінки, який згодом стане базою придворного етикету. У 16-му столітті вже при кожному королівському дворі був спеціальний людина, який займався дотриманням правил і проведенням церемоній. При дворі англійського короля Едуарда Шостого було заведено правило, згідно з яким за столом монарху прислуговували лицарі.

Розвиток етикету

Франція за Людовіка Чотирнадцятому стала столицею Європи, законодавицею мод, тому ритуали, прийняті при дворі короля, швидко стали перейматися і в інших монарших будинках. В цей час формується складний, строгий, регламентований придворний етикет 17 століття. Він нерідко був абсурдний і безглуздий, але його завдання було привести в здивування гостей і змусити придворних усвідомити велич короля. Недотримання етикету було практично прирівнюється до зради батьківщині. За невиконання правил придворних чекали серйозні санкції.

У 17-му столітті придворний ритуал охоплював всі сфери життя короля. Особливо пишно і церемонно були обставлені народження спадкоємців, весілля, особливі правила супроводжували поховання монарших осіб і дотримання жалоби за ним. Етикет поширювався на сім’ю короля, у них були особливі привілеї, а також на придворних і гостей двору.

Дивіться також:  Імідж бренду: поняття, характеристики, етапи створення і процес

Період встановлення європейських традицій

У 18-му столітті королі стали багато подорожувати, і це стало ще одним приводом для дотримання етикетних правил. У цей період божевілля часів епохи абсолютизму стало відходити в минуле, і придворний етикет починає ґрунтуватися на принципах поваги, ввічливості. Дотримання етикету стало ознакою культурної людини. Велика увага в цей час приділяється костюму, вміння танцювати, грати. Все це стало частиною повсякденного двірцевого ритуалу. Ці норми приймає для себе і аристократія, яка також хоче підкреслити свою обраність.

Етикет європейських монарших дворів в 19-му столітті

Придворний етикет 19-го століття стає простіше, божевілля і пихатість відходять у минуле. Також у цей період на основі придворних норм життя починає формуватися світський етикет, який використовує в своєму житті народжувана буржуазія.

Абсурдні правила й заборони

Нерідко ритуали і правила придворного етикету досягали цього абсурду. Наприклад, при англійському престолі був спеціальний людина, вскрывающий послання знайдених на березі пляшках. А якщо посміє хтось інший відкрити пляшку, то його чекала страта. При французьких королів було безліч безглуздих ритуалів, наприклад, король сам подавав кави своїй фаворитці, а при пологах королеви повинен був бути присутнім весь двір. Не менш химерний був придворний етикет, церемоніал в Росії. Наприклад, Петро Перший вимагав, щоб кожен спізнився на прийом випивав велику чарку горілки – штрафну.

Історія етикету монархів в Росії

Власний придворний етикет в Росії починає формуватися за імператора Петра Першого. Він привіз багато правил з-за кордону, почав боротьбу з споконвічними традиціями. Всім відомо його вимогу голити бороди боярам. Але розмаху придворний етикет досягає при императрицах Єлизаветі Першої і Катерині Другій. Вони обставляли кожен свій вихід численними ритуалами і витрачали на дотримання церемоній величезні суми грошей. Для парадних прийомів, балів, прийомів делегацій будувалися пишні палаци, і в кожному налагоджувалася система виконання церемоній. Російські імператриці дуже жорстко карали тих, хто не виконував покладених правил.

Сучасні норми і правила

Сьогодні монарших дворів залишилося небагато, але вони продовжують дотримуватися встановлених століттями правила. Хоча варто відзначити, що сучасний придворний етикет зазнає загальні тенденції до послаблення і демократизації етики. Не тільки повсякденний, діловий і дипломатичний кодекси стали м’якшими, але і палацові правила перестають бути чимось непорушним і неухильно виконують. Так, можна побачити, що британські герцогині, дружини наслідних принців, одягаються в сучасний одяг, перед ними люди не падають ниць, хоча етикет, звичайно, зберігається і виконується. Особливо в частині офіційних церемоній (весілля, хрестини дітей, похорон, виступи і візити монарха).