Виникнення палацового етикету
Ще в стародавні часи в присутності правителя піддані повинні були вести себе певним чином. Наприклад, у Стародавньому Єгипті простолюдинам було заборонено прямо дивитися на фараона, вони обов’язково повинні були схиляти перед ним голову. У часи розквіту східних цивілізацій розвивається придворно-дипломатичний етикет, який регламентує правила поведінки у дворах володарів іноземних делегацій. В Європу етикет приходить із Візантії, яка, в свою чергу, сприйняла ці традиції від правителів Сходу. У часи Середньовіччя в Європі все більше уваги приділяли манер і правил поведінки. Тоді почали встановлюватися норми розсаджування гостей за столом. Венеція як культурний посередник між Сходом і Заходом початку в будинках правителів встановлювати особливі ритуали і церемонії. Але розвиток цих правил, їх регламентація відбувається пізніше. У 15-му столітті в Бургундії та Іспанії починає формуватися кодекс поведінки, який згодом стане базою придворного етикету. У 16-му столітті вже при кожному королівському дворі був спеціальний людина, який займався дотриманням правил і проведенням церемоній. При дворі англійського короля Едуарда Шостого було заведено правило, згідно з яким за столом монарху прислуговували лицарі.
