Інформаційно-аналітична діяльність: поняття, основи, структура

Аналіз і завершальний етап інформаційно-аналітичної діяльності

Емпіричний етап роботи складається з таких процедур, як:

  • визначення засобів для збору даних;
  • накопичення інформації;
  • аналіз репрезентативності вибірки;
  • інтегрування масивів даних, отриманих з різних джерел, оцінка їх суперечливості;
  • аналіз усього масиву, визначення тенденцій;
  • синтез моделі;
  • вироблення висновків про цілі, які можна досягти без коригувальних заходів;
  • визначення бюджету для заключного етапу.

Аналітичний, заключний етап роботи, проводиться в наступному порядку:

  • виявлення критичних точок, вплив на які може призвести до максимального ефекту;
  • створення імітаційної моделі;
  • оцінка результату;
  • вироблення комплексної стратегії управління;
  • здача інформаційного продукту замовнику.

Джерела інформації

Дані, які використовуються під час інформаційно-аналітичної діяльності, можуть носити символьний і не символьний характер. До другого типу відносяться конструктивні особливості, хімічний склад та інші види зразків. Найчастіше застосовуються наступні джерела символьних (текстових) даних:

  • об’єкти неоперативним інформації (архіви, бібліотеки, сховища документів);
  • традиційні носії: книги, журнали, газети та інша періодична література, рукописи, фотознімки;
  • нетрадиційні носії даних: голографічні, магнітооптичні, оптичні накопичувачі, інформаційно-обчислювальні мережі різного рівня, магнітні стрічки;
  • об’єкти оперативної інформації – інформаційно-комунікаційні системи (телебачення, радіомовлення, мультисерверные і стільникові системи зв’язку та інші).

Текстові дані володіють найбільшою інформаційною ємністю. Їх перевагою є також і те, що їх збір і обробка порівняно легко піддаються автоматизації.