Інформаційно-аналітична діяльність є одним із найважливіших напрямів інтелектуальної діяльності сучасної людини. Вона пов’язана з вирішенням завдань в самих різних сферах життя: політиці, історії, економіці, освіті та інших. Така робота проводиться за певною методикою. В якості основних джерел інформації слугують текстові дані, для спрощення обробки яких застосовуються автоматизовані системи.
Загальний опис
У науці існує безліч визначень інформаційно-аналітичної діяльності. Найчастіше її розглядають як один з процесів у сфері управління. Якщо розглядати її з термінологічної точки зору, то вона складається з двох доданків:
- аналіз – розчленування об’єктів на окремі елементи, що дозволяє в кінцевому підсумку отримати загальне уявлення про їх будову та функції;
- інформація, а точніше, її збір, накопичення, систематизація та обробка.
В більш загальному розумінні аналітика – це різновид техніки розумової діяльності, за допомогою якої здійснюється обробка фактичних даних з елементами прогнозування. Зміст цього поняття у різних вчених і дослідників має свої специфічні відтінки:
- інструмент для перетворення інтуїтивних понять в логічну категорію;
- форма знання, що використовується для вироблення оптимальних управлінських рішень;
- спосіб для дослідження неявних процесів в соціально-економічному та політичному житті;
- механізм узагальнення розрізнених даних;
- основа науково-дослідних робіт та інші.
Сутність і структура
Основу структури інформаційно-аналітичної діяльності складають наступні процеси:
- аналіз цілей і постановка задач роботи;
- здійснення збору інформації в комплексі з адаптацією до мінливих умов ситуації;
- аналіз і оцінка отриманих даних у контексті управлінських цілей;
- виявлення сутності досліджуваних процесів і явищ;
- формування моделі за суттєвої частини даних і середовища функціонування об’єкта;
- перевірка відповідності моделі та її коригування (за необхідності);
- планування і здійснення експерименту в природних умовах або створення уявної робочої моделі;
- формування нових знань на основі дослідження, прогнозування;
- обґрунтування і доведення результатів до споживача, виконавця або управлінського особи, що приймає рішення.
Дана дисципліна включає в себе три головні складові:
- методологію роботи в аналітичному та інформаційному аспекті;
- організаційне забезпечення;
- техніко-методологічне забезпечення (створення інструментальних компонентів для досягнення поставлених цілей).
Виходячи з вищезазначених базових процесів, аналітика – це основа розумової діяльності, яка спрямована на вирішення практичних завдань. У плані пізнавальної діяльності навіть помилковий висновок, отриманий в результаті аналітичного осмислення, також володіє певною цінністю, так як він сприяє отриманню нових знань.
Історія розвитку
Зародження основ інформаційно-аналітичної діяльності йде своїм корінням в історію Давньої Греції. У IV столітті до н. е. філософ і основоположник логіки Арістотель написав дві книги – «Перша аналітика» і «Друга аналітика». В них він сформулював і розтлумачив закони класичної логіки.
Іншого давньогрецького філософа – Сократа вважають засновником аналітичних технологій. У своїх працях він використовував полемічний аналіз, метою якого було отримання нових знань у процесі суперечки з опонентом.
У XX ст. така галузь знань і осмислення стала професійної інформаційно-аналітичною діяльністю. У всіх країнах у державних структурах існують інформаційно-аналітичні служби. Вони створюються і в окремих організаціях, банках, освітніх та інших установах. Розвиваються програмні методи забезпечення.
У Росії ця сфера людської діяльності почала складатися лише в кінці XX ст. в результаті загострення соціально-економічних проблем. В даний час активно створюються неурядові аналітичні центри, основною місією яких є розвиток громадянського суспільства та вирішення соціальних проблем (ІАЦ «Сова», Московський центр Карнегі та інші).
Цілі та управлінські завдання
Головна мета інформаційно-аналітичної роботи (ІАР) – це отримання якісно нової інформації з досліджуваного питання у результаті узагальнення вихідних матеріалів, які були прийняті до обробки не систематизованими і безладними.
В рамках стратегічного консалтингу організації завданнями даного процесу є:
- забезпечення керівництва об’єктивними даними про внутрішньому і зовнішньому функціонуванні;
- підготовка основи для вироблення курсу розвитку підприємства;
- виявлення «вузьких» місць у системі управління;
- впровадження масштабних проектів.
Рівні
Під час здійснення такої діяльності виділяють два рівня:
- Інформаційний рівень (або емпіричний). Робота на цьому етапі пов’язана з отриманням та попередньою обробкою фактичних даних. Рівень складається з декількох стадій: добування і фіксування інформації, її осмислення та опис науковими термінами, класифікація та визначення основних залежностей. Робота дослідника також полягає у відсіюванні несуттєвих деталей і даних, що мають випадковий характер, у виділенні найбільш типових, часто повторюваних фактів, визначенні тенденції розвитку, виявлення очевидних зв’язків.
- Аналітичний рівень (чи теоретичний). На даному етапі проводиться глибокий і всебічний аналіз фактичного матеріалу, дослідження сутності явищ і процесів, якісне і кількісне визначення закономірностей. Підсумком роботи є прогнозування можливих подій і вироблення рекомендацій для здійснення впливу на майбутні процеси.
Принципи
Основними принципами інформаційно-аналітичної діяльності є:
- орієнтованість на певні цілі для виконання прикладних завдань;
- значущість дослідження на даний момент часу (актуальність), своєчасність видачі результатів;
- використання достовірних даних для аналізу, об’єктивність при складанні висновків і пропозицій, неупереджене відношення до дослідження;
- облік всієї інформації, що має відношення до поставленого завдання, безперервний моніторинг умов і їх змін;
- лояльний підхід до думки кожного співробітника аналітичної служби, опрацювання альтернативних варіантів, у тому числі тих, які виходять за межі загальноприйнятих уявлень;
- використання останніх досягнень науки і техніки для отримання обґрунтованих результатів;
- комплексне вирішення проблем з урахуванням взаємозв’язку різних факторів;
- високий рівень адаптації до мінливих суспільно-політичним умовам.
Технологія
Виходячи з основних елементів структури даного поняття, можна визначити технологічний цикл ІАР. Технологія аналітичної роботи – це організована в часі сукупність методів і операцій, які сприяють досягненню поставленої мети. Нижче наведена її коротка послідовність:
Підготовчі роботи включають в себе наступні заходи:
- опис проблеми;
- вироблення головної мети та її уточнення, встановлення стилю роботи, що враховує специфіку споживача інформаційної продукції;
- визначення попереднього бюджету для дослідження.
Детальна проробка пошукових заходів містить наступні операції:
- освіта групи працівників для проведення дослідження, призначення менеджера проекту;
- розбиття головної мети на функції, задачі і операції;
- вироблення приватних (проміжних) цілей за напрямами;
- формування списку можливих джерел інформації і оцінюваних ознак, складу вибірки даних, достатньої для вирішення завдання;
- визначення кадрових та інших ресурсів для пошуку інформації;
- встановлення джерел даних, оцінка їх інформативності;
- розробка бюджету для інформаційного рівня.
Аналіз і завершальний етап інформаційно-аналітичної діяльності
Емпіричний етап роботи складається з таких процедур, як:
- визначення засобів для збору даних;
- накопичення інформації;
- аналіз репрезентативності вибірки;
- інтегрування масивів даних, отриманих з різних джерел, оцінка їх суперечливості;
- аналіз усього масиву, визначення тенденцій;
- синтез моделі;
- вироблення висновків про цілі, які можна досягти без коригувальних заходів;
- визначення бюджету для заключного етапу.
Аналітичний, заключний етап роботи, проводиться в наступному порядку:
- виявлення критичних точок, вплив на які може призвести до максимального ефекту;
- створення імітаційної моделі;
- оцінка результату;
- вироблення комплексної стратегії управління;
- здача інформаційного продукту замовнику.
Джерела інформації
Дані, які використовуються під час інформаційно-аналітичної діяльності, можуть носити символьний і не символьний характер. До другого типу відносяться конструктивні особливості, хімічний склад та інші види зразків. Найчастіше застосовуються наступні джерела символьних (текстових) даних:
- об’єкти неоперативним інформації (архіви, бібліотеки, сховища документів);
- традиційні носії: книги, журнали, газети та інша періодична література, рукописи, фотознімки;
- нетрадиційні носії даних: голографічні, магнітооптичні, оптичні накопичувачі, інформаційно-обчислювальні мережі різного рівня, магнітні стрічки;
- об’єкти оперативної інформації – інформаційно-комунікаційні системи (телебачення, радіомовлення, мультисерверные і стільникові системи зв’язку та інші).
Текстові дані володіють найбільшою інформаційною ємністю. Їх перевагою є також і те, що їх збір і обробка порівняно легко піддаються автоматизації.
Типи засобів автоматизації
Інформатизація ІАР виробляється за допомогою двох типів засобів:
- для збору та накопичення даних;
- для обробки та аналізу інформації.
Застосування автоматизованих систем дозволяє значно скоротити витрати часу на пошук і обробку текстової інформації. Їх недоліком є те, що згенеровані результати все-таки потребують правці і редактури людиною, а також неможливо зробити фільтрацію неявного згадки термінів.
Інформаційно-аналітичні системи
Сучасне програмне забезпечення може надати наступну сукупність пошукових сервісів:
- аналіз точного збігу слова або набору слів з пошуковим завданням;
- адаптаційний пошук з урахуванням різних словоформ;
- пошук з урахуванням рознесення елементів фрази з тексту на задану відстань (воно вимірюється в словах);
- пошук фрази з урахуванням змін і підстановки слів.
На вітчизняному та зарубіжному ринках представлено багато розробок такого характеру: програмне забезпечення «Слідопит», «Аріон», «Класифікатор», Decision, «Аннотатор», Deductor, СУБД «Кронос», TextAnalyst, VisualLinks та інші.
