Булгарська мова: історія, особливості вивчення

Булгарська мова — так по-простому називають цілу групу мертвих, нині не існують (не існують в живій мові) мов, що використовувались булгарами. Булгари як народність обґрунтовувалися на території Балкан, частини Поволжя а також на півночі Кавказу. Разом із сучасною чуваською мовою, і, імовірно, з хозарським (також мертвим), ця мова входив у так звану булгарскую групу мов, яка об’єднувала їх за принципами родинності та генетичного подібності (граматики, фонетики і т. д.)

Основна інформація. Класифікація

Цікавий факт з історії мови: булгарська писемність неодноразово змінювалася. Так, спочатку вона ґрунтувалася на булгарською руническом листі, однак у VI—IX століттях нашої ери поступилася грецького алфавіту. Однак був і період головування арабського алфавіту над іншими. Це не дивно, якщо більш детально розглянути класифікацію булгарської мови.

У самому глобальному розгляді булгарський відноситься до мов Євразії. Вважати його причетним до Алтайських мов — у цьому вчені поки не дійшли згоди. Однак точно відомо, що відноситься булгарська група до тюркських мов — звідси і зв’язок з арабською культурою.

Територіальні та історичні різновиди

Всього можна виділити кілька етапів «життя” булгарської мови. Так, можна виділити період ранньо-булгарської мови. Поширений він був У V—VII століттях серед племен, що згодом склали основу населення Великої Болгарії. Відгомони цієї мови спостерігаються і сьогодні в деяких кавказьких мовах.

Дунайсько-булгарська мова був поширений на території Балкан з VII століття по X. Був свого роду социолектом так званої булгарської аристократії. Зник, за припущеннями дослідників, внаслідок слов’янського впливу (злиття і подальшого витіснення). Існує думка, що саме на цій різновиди булгарської мови написані багато хто до цих пір не розшифровані рунічні послання.

Дивіться також:  «Баба» — це багатозначний термін з нелегкою долею

Среднебулгарский (термін, особливо часто використовується в лінгвістиці) також називається волзько-булгарським і має історичне поширення, як не складно здогадатися, на території Поволжя — там, де сьогодні знаходяться Чуваська республіка, республіка Татарстан, Ульяновська область.

Рунічна писемність

Як вже було сказано вище, на певних територіях в певний період історичного розвитку булгарською мові використовувалося особливе рунічне письмо. Цікаво, що протягом певного часу на території Балканського півострова вона вживалася також поряд з набирала все більшу популярність (і згодом стала основою російського, українського та білоруського алфавітів) кирилицею.

Найбільш значущі з історичної точки зору пам’ятники булгарської (або болгарської) рунічної писемності були знайдені на території Румунії, Болгарії (в Шуменской області, конкретніше — в Плисці — першої столиці булгарського держави).

Однак щодо того, як таку писемність слід називати і варто відносити її до так званої «рунічної» також існує ряд питань. На думку одних дослідників (в тому числі вчених з самої Болгарії) у древніх булгар руни, як і в германців, мали особливий магічний сенс. Інші ж стверджують, що ця писемність складалася як з грецьких, так і з кириличних елементів, часто не мають очікуваних зв’язків, а з рунами вона ніяк не пов’язана.

Матеріали, пам’ятники, література

Як це ні сумно, насправді на сьогоднішній день не існує кінцевого варіанту дешифрування давньобулгарської писемності. Головна проблема, яка заважає це зробити — недостатня кількість знайденого якісного матеріалу.

Так, по більшій частині булгарська мова вивчається завдяки лексичним та інших запозичень, що збереглися в сучасних живих, родинних і просто соседствовавших з території мовами. Також до матеріалів вивчення відносять Преславскую напис, Іменник болгарських ханів, руни з Мурфатлара (міста в Румунії), «Збори тюркських мов» Махмуда Кашгарі, а також дані сучасних чуваської і татарської мов (порівняльний метод; наприклад, слово, що позначає «загробний світ» в чуваській мові виглядає як «ахрат», в татарській — як «ахирәт», у незнайомому нам волзько-булгарською схожим чином — «ахират»).

Дивіться також:  Вчимо слова. "Выспренный" - це...