Мінімальна податкова виплата
Які податки на спрощену систему оподаткування ПІДПРИЄМЕЦЬ не включаються, ми розглянули. Варто зауважити, що ИнИП, вибрав об’єкт оподаткування «Доходи мінус витрати», сплачує в державний бюджет навіть тоді, коли видатки перевищують доходи.
Коли закінчується звітний рік, платник податку повинен розрахувати дві суми:
- 15 відсотків від різниці між витратами і виторгом, тобто звичайну податкову виплату;
- 1 відсоток від виручки.
Якщо друга сума більша, то до державного бюджету за результатами року вноситься саме вона (за мінусом зазначених авансових платежів), а не податкова виплата, розрахована звичайним способом. Розглянемо приклад.
За підсумками трудової діяльності за рік дохід підприємця П. склав 2 млн руб., а витрати — 1,9 млн руб. Доцільно зробити два розрахунку:
Мінімальна податкова виплата виявилася більше звичайного. Так, до державного бюджету за результатами року слід заплатити 20 тисяч рублів. Якщо підприємець протягом річного періоду перераховував аванси, то мінімальний податок треба сплатити за вирахуванням їх.
Варто мати на увазі, що різницю між мінімальним і звичайним податком індивідуальний підприємець має право записати в наступному році на видатки, а тим самим — зменшити дохід оподаткування. В розібраному прикладі різниця становить 20 000 – 15 000 = 5 000 000 рублів. Їх ІП П. у наступному році має право занести в витрати і відняти від оподатковуваної бази.
Мінімальний податок розраховується за підсумками року, однак на авансові платежі дана норма не поширюється. Навіть якщо бізнесмен спрацює в збиток собі і різниця між витратами і виторгом буде мінусовою, мінімальну податкову виплату йому все одно доведеться погасити.
Важливо знати, що на спрощену систему з об’єктом «Доходи мінус витрати» податок сплачується з різниці між витратами і доходами. У декларації і КУДиР показують і те і те. В процесі обліку витрат необхідно дотримуватися певні норми. По закінченні року, крім звичайного податку, слід розраховувати і мінімальний.
