Комутація приводу
Наступний важливий етап – це підключення пристрою читання або запису оптичних дисків.
При цьому необхідно враховувати одну особливість організації застарілих дискових систем на базі інтерфейсу IDE. На одному шлейфі може бути до двох накопичувачів. Один з них працює в режимі Master, а другий – Slave. Якщо на одному шлейфі знаходяться два таких пристрої, то уточнюємо параметри раніше підключеного накопичувача. Як правило, він функціонує як Master. Тоді другий з допомогою перемичок переводимо в режим Slave або навпаки.
Далі з допомогою дроту SATA (в нових комп’ютерах) або ж IDE шлейфа (в застарілих модифікаціях ПК) з’єднуємо системну плату і оптичний привід. Знову-таки, тип підключення, як було раніше зазначено, визначаємо за допомогою документації з інтернету. Тобто використовуємо відповідний кабель для підключення дисководу до материнської плати.
Потім роз’єм від блоку живлення також коммутіруя з підключається приводом.
При комутації немає потреби застосовувати силу. Тобто всі роз’єми повинні легко встановлюватися в гнізда підключення. Тому звертаємо увагу на форму як перше, так і друге. У кожного з них є спеціальний “ключ”. При комутації їх розташування має збігтися. Це захист обладнання від неправильної комутації. За рахунок цього роз’єм дроти живлення або ж інтерфейсного кабелю повинен буде легко увійти в гніздо оптичного приводу. Так що ні в якому разі не застосовуємо істотних зусиль, які можуть пошкодити один з компонентів персонального комп’ютера.
