Види інтерфейсів
До того як підключити пристрій до материнської плати, розберемося з тими портами, які для цих цілей можуть використовуватися.
На застарілих модифікаціях комп’ютерах використовується порт IDE. Він має 80 контактів. Цей інтерфейс використовується для з’єднання між системною платою і приводом. Другий можливий варіант, що зустрічається вже на сучасних ПК, – це роз’єм SATA. З його допомогою також комутуються материнська плата і пристрій читання або запису компакт – дисків.
Також у всіх випадках потрібно підключати роз’єм від блоку живлення. Без нього такий пристрій не зможе функціонувати.
Що потрібно?
На першому цієї операції необхідно з’ясувати, яка материнська плата стоїть на комп’ютері. Уточнити цю інформацію можна трьома способами. Один з них – це вивчення документації на комп’ютер. Якщо вона з якихось причин не збереглася, то можна розібрати корпус і подивитися маркування на платі. Потім завантажити документацію з Глобальної павутини. Ще один метод базується на застосуванні діагностичних програм. Найбільш важлива інформація в даному випадку – це тип портів для підключення накопичувачів та дисководам. Як раніше було зазначено, для цих цілей використовуються порти SATA або IDE роз’єми. Саме відштовхуючись від типу використовуваного інтерфейсу і потрібно вибирати такий пристрій. І тому відповідь на питання на кшталт “яка у мене материнська плата встановлена в ПК, знати дійсно важливо.
При розбиранні ПК і монтажі приводу знадобиться набір викруток. Також потрібно на даному етапі інтерфейсний шнур. Причому в разі старого ПК потрібен шлейф IDE. Якщо планується встановлення привода в новий системний блок, то вже потрібен провід SATA.
Крім того, потрібно звернути увагу на блок живлення. У нього повинен бути вільний роз’єм. Причому такий, який підходив би для комутації дисководу.
