Впровадження голоси
При створенні мультфільму з нуля, а не при озвучуванні вже готового матеріалу, у актора набагато більше можливостей для розкриття персонажа. Голос наділяє героя характером, створює його особистість, тому для якісного озвучування актора не ставлять в дуже жорсткі рамки. Більш того, при можливості дозволяють брати участь у формуванні сценарію. Так, при озвучуванні “Аладдіна” актор і комік Р. Вільямс доповнював сценарій приходившими йому на розум фразами.
Якщо актор вживається в роль, імпровізує, починає розкривати героя по-своєму, створюючи більш яскравий образ, такі моменти, при узгодженні з режисером, вбудовуються в сценарій.
Спочатку акторові подають стиснене відеоряд, який і озвучують в студії, далі відбувається аналіз аудіодоріжки і мультиплікація підлаштовується під аудіо. Рухи губ героїв синхронізують з озвученням по основним фонемам, найбільш яскраво відображає артикуляцію. Звук характеризується особливою формою рота, яка і промальовується у персонажа.
Сучасна анімація використовує відео процесу озвучування для подальшого опрацювання міміки персонажів, при цьому герой навіть стає схожий на актора. Наприклад, Осел з мультфільму “Шрек” схожий на Едді Мерфі, який озвучував героя.
Слід зауважити, що дані технології застосовуються при створенні мультфільму в сучасній студії, із залученням новітніх технологій, команди професійних мультиплікаторів.
