Художній простір: особливості, види і форми

Приватні хронотопи

Бахтін, який займався аналізом явища художнього простору твору, визначив кілька приватних хронотопов. Наприклад, пов’язаний з образом дороги. Його основний мотив – непередбачувана зустріч. Якщо в тексті твору спостерігається такий мотив, це зазвичай стає моментом зав’язки дії. Такий хронотоп позначається відкриту локацію. А ось невипадкова зустріч відбувається, якщо часово-просторова зв’язок спостерігається в контексті приватного салону. По своїй природі така зона є закритою (аналогічно згаданому раніше дому).

Досить характерний літературний образ – замок. Правда, він зустрічається здебільшого в іноземних книгах. Класичним російським творам такий об’єкт не притаманний. Подібний хронотоп в описі Бахтіна – це символ, який вказує, що історія, минуле роду домінують в рамках подій твору. Цей хронотоп являє собою простір з суворими межами, рамками, стінами. Ще один приватний хронотоп – поріг. Він говорить про кризу, вказує на переломний момент, не супроводжується біографією, є відбиває певний момент.

Іноді простір і час художнього твору можна охарактеризувати досить цікавим хронотопу – провінційний населений пункт. Цей спосіб характеризує час, не наповнений подіями, обмежену локацію. Хронотоп пов’язаний з поняттям самодостатності. Намальований у творі об’єкт живе власним життям, не пов’язаною із зовнішніми об’єктами. Хоча поточний час не сакрально, йому властива виражена циклічність.