Ознаки захворювання
Головними симптомами синдрому гіперактивності у дорослих є неуважність, надмірна активність і імпульсивність. Нерідко вони заходять за межу допустимих можливостей і сильно стомлюють організм людини, а також оточуючих людей, викликаючи головний біль, апатію або пересичення спілкуванням. При цьому активність пацієнта може різко переходити в агресивний настрій. Деякі клінічні психологи помилково відносять синдром до биполярному розладу, для якого характерні схожі риси.
Слід докладніше вивчити симптоми гіперактивності у дорослих для того, щоб переконатися в наявності захворювання.
Прикладами неуважності можуть стати:
- Нездатність зосередитися на завданні протягом тривалого часу.
- Погане увага до деталей.
- Неорганізованість. Наприклад, нездатність регулярно вести щоденник або щоденник.
- Неуважність, забудькуватість.
- Швидке переключення уваги з одного на інше.
- Відкладання справ.
- Ненадійні робочі звички.
- Байдужість до планування зустрічей, часті розриви.
- Виконання справ в останній момент: форс-мажори, ніч перед дедлайном.
- Мрійливість, занурення в уявний світ.
- Нездатність грамотно розпорядитися власним часом.
Відомі випадки, коли ознаки гіперактивності у дорослих не заважали їм зосередитися на захоплення і хобі, однак неуважність поверталася в той момент, коли інтерес до заняття пропадав. Нудьга – основний мотиватор до переключення уваги на інший об’єкт, тому виявлена непостійність та в дозвіллєвої діяльності.
Нерідко люди з розладом схильні до імпульсивних дій, таким як:
- Невміння вислуховувати до кінця.
- Кидати справи, так і не закінчуючи їх.
- Неможливість прорахувати наслідки своїх дій.
- Постійні проблеми з грошима з-за непередбачених витрат.
- Брати занадто багато завдань на себе, щоб довести перевагу.
- Часта зміна роботи із-за нудьги й одноманітності.
- Вживання наркотиків або алкоголю.
- Темпераментний характер, включає дратівливість, швидкий перехід у стан агресії.
Симптоми гіперактивності у дорослих проявляються в наступних ознаках:
- Схвильованість, часті переживання.
- Непосидючість.
- Відсутність почуття небезпеки.
- Швидкі думки, нездатність розслабитися перед сном при стресовій ситуації або проблеми.
- Відсутність довгої концентрації на одному предметі.
- Неможливість стояти в чергах і чекати.
- Безперервні розмови, невміння зберігати секрети.
Нерідко людина, що переживає всі перераховані проблеми, стикається з труднощами в соціальній взаємодії з оточуючими. Постійні стресові ситуації, бажання поставити в жорсткі рамки і примусово навчити дисципліни сприймається пацієнтом імпульсивно. Тому слід дотримуватися рекомендацій фахівця: проходити терапію або приймати ліки.
