З чого все починалося?
За розповідями місцевих жителів в околицях осетинського села Верхній Бирагзанг в середині 1990-х років з’явилися фахівці-буровики з міста Ростова. Вони займалися пошуками нафти, але замість «чорного золота» з пробуреної ними свердловини вирвався гарячий фонтан води. Першими в тому, що вона володіла прекрасними цілющими властивостями, переконалися місцеві жителі. Після цього чутка про гарячому джерелі Бирагзанг рознеслася по всій Північній Осетії, а потім і за сусіднім регіонам.
За розповідями місцевих мешканців, тут приймали ванни приїжджі з інших регіонів країни. Багато з них вилікували шкірні захворювання, поліартрит та інші патології. Умови перебування тут на той момент не відповідали нормам санітарії. Територія навколо цього джерела була брудною, схожою на болото. Але люди приходили і приїжджали сюди, і голові села довелося встановити ємності для купання.
Далі благоустроєм території, прилеглої до водної артерії, і створенням зручностей зайнялася місцева родина. Був обгороджений ділянку, побудований басейн, а в науково-дослідному інституті П’ятигорська був зроблений аналіз води з цього джерела. В результаті цього її віднесли до типу слабомінералізованих лікувально-столових рідин.
