Рівні психологічного виснаження
Симптоми емоційного вигорання відчував на собі практично кожна людина. Ознаки виснаження проявляють себе в результаті великої напруги. Наприклад, після підготовки до іспитів, роботи над масштабним проектом, написанням дисертації і т. д., якщо все це вимагало великої напруги сил або виникали кризові ситуації.
Наприклад, потрібно лікування синдрому емоційного вигорання у медпрацівників, яким в період епідемії грипу доводилося приймати велику кількість пацієнтів. Основними ознаками такого стану є розлад сну, дратівливість, відсутність бажань, зниження мотивації, дискомфортний стан.
Подібний рівень виснаження є найбільш простим. Адже у цьому разі відбувається лише психологічний і фізіологічний виснаження. Після завершення ситуації відбувається самостійне зникнення симптомів емоційного вигоряння, і лікування в таких випадках буде полягати лише у виділенні часу на сон, заняттях спортом та оформленням відпустки. Організм людини, який не буде поповнювати запаси енергії з допомогою відпочинку, переключиться на режим, що дозволяє економити сили.
В основі застосовуваних методик діагностики емоційного вигоряння лежить визначення рівнів або фаз цього стану. Адже визначити початок виснаження, яке буде мати подальший розвиток, не так вже й просто. Саме тому психологами проводиться тестування, з допомогою якого діагностуються симптоми і лікування емоційного вигорання може бути розпочато максимально швидко.
Стадії психологічного виснаження володіють своєю динамікою. На початковому етапі патологічного стану відбувається лише приглушення емоцій. Проявляється це байдужість людини до всього навколишнього. У деяких людей виникає невдоволення собою і своїм життям. На фізичному рівні прояв синдрому супроводжується головними болями. Виникають також спазми в спині і судоми. Нерідко загострюються хронічні захворювання.
Для другого етапу характерно більш активний розвиток розлади з емоційної сторони. Той внутрішній дискомфорт і невдоволення, які є в людини, він починає відображати у зовнішніх проявах. Ними служать, як правило, озлобленість і роздратування. Ці негативні емоції торкаються найчастіше тих людей і колег, з якими відбувається спілкування протягом дня.
Зрозуміло, багато хворі всіма силами намагаються уникнути прояву агресії. Для цього вони замикаються в собі і перестають виявляти активність. Однак такий стан не може тривати довго. В результаті воно переходить до свого третього етапу, коли у людини виникає фізичне й емоційне виснаження. У нього вже немає сил на роботу, виконання своїх щоденних обов’язків, а також на спілкування з людьми. Така людина стає відчуженим, образливим і грубим. Деколи у нього виникає страх спілкування.
При постійній напрузі третій рівень емоційного вигорання перейде в стадію розлади і перетвориться в щось більше, ніж виснаження.
