Особисте життя
У 1851 році Мілль одружився на Гаррієт Тейлор, через 21 рік дружніх відносин. Тейлор була одружена, коли вони зустрілися, і їхні стосунки були близькі, але по всій видимості, були помірковані, дружніми і платонічними до тих пір, поки не помер її чоловік. Блискуча сама по собі, Тейлор справила значний вплив на роботу та ідеї Мілля як під час їхньої дружби, так і під час шлюбу. Відносини з Гаррієт Тейлор надихнули мислителя на боротьбу за права жінок. Він посилається на її вплив в своїй останній редакції «Про свободу», яка була опублікована незабаром після її смерті. Тейлор померла в 1858 році після важкої застійної хвороби легенів, проживши у шлюбі з Міллем щасливі 7 років.
Пізні роки і смерть
З 1865 по 1868 роки Мілль служив лордом-ректором університету Сент-Ендрюс. У той же період, 1865-1868, він був членом парламенту від Вестмінстера. У парламенті він представляв Ліберальну партію. Під час свого перебування в якості депутата Мілль виступав за автономію Ірландії. У 1866 році він став другою людиною в історії парламенту, який закликав надати жінкам право голосу, енергійно відстоюючи цю позицію в наступні роки. Він також став активним прихильником таких соціальних реформ як створення профспілок і фермерських кооперативів. У «Міркуваннях з приводу представницького уряду» Мілль закликав до різних реформ парламенту і самого процесу голосування. У квітні 1868 року він схвалив збереження смертної кари за такі злочини як вбивство при обтяжуючих обставинах.
Економікою Джон Стюарт Мілль захоплювався з юних років. У своїх поглядах на релігію він був агностиком.
Наш герой помер у 1873 році в Авіньйоні, Франція, де його тіло було поховано поруч з тілом його дружини. Про що тільки не писав Джон Стюарт Мілль – про свободу, про моральність, про політиці та економіці. Але тему смерті він завжди обходив.
