Спроби захиститися
Дике поле — це регіон слов’янської колонізації, що входить в X-XIII століттях до складу Переяславського і Чернігово-Сіверського князівств. Руські князі намагалися захиститися від кочівників, організовуючи власні походи. Володимир Мономах, що правив Руссю в кінці XI – початку XII століть, зробив кілька таких походів у степи Дикого поля. Результатом стала багата здобич: коні, худобу, полонені. На початку XIII століття (1223) через ці території Давньоруської держави пройшли війська Чингісхана. Через два десятиліття його син Батий включив Дике поле до складу Золотої Орди.
Нашестя монголо-татар у середині XIII століття призвело до знищення місцевого населення. Довгий час землі залишалися незаселеними. Дике поле – це степові грунти придатні для землеробства і скотарства, але постійно перетинають їх кочівники не давали можливості населенню осісти. До кінця XVI століття Половецький степ була всього лише постійним місцем битв між Руссю, Великим князівством Литовським і Ордою.
