Порівняння методів ціноутворення
Існують різні способи, що дозволяють розрахувати ціноутворення. Вони мають певні переваги і недоліки. Основні методики, застосовувані при проведенні подібного процесу, такі:
- Метод повних витрат. Він ще називається «Витрати плюс». Перевагою цього підходу є забезпечення повного покриття змінних і постійних витрат. Це дозволяє одержати запланований рівень прибутку. Недоліком методики є неможливість врахувати еластичність попиту. Також немає достатнього стимулу для зниження витрат на підприємстві.
- Метод визначення вартості на базі скорочених витрат. Дозволяє переглянути структуру асортименту, вибравши оптимальний номенклатурний перелік. Застосовується спеціальна формула для витратного методу ціноутворення. Формується додатковий список витрат. Недоліком методики є складність розподілу витрат на постійні та змінні за номенклатурою товарів.
- Метод рентабельності інвестицій. Дозволяє врахувати вартість фінансових ресурсів, кредитних коштів. Недоліком цього підходу називають високі ставки відсотків, їх невизначеність, особливо при високому рівні інфляції.
- Метод рентабельності активів. Спосіб дозволяє врахувати ефективність застосування окремих видів активів згідно з номенклатурою продукції. Це забезпечує необхідний рівень рентабельності активів підприємства. Недоліком методики є складність визначення зайнятості окремих видів майна організації при використанні номенклатури.
- Метод маркетингових оцінок. Дозволяє врахувати кон’юнктуру ринку, а також визначити особливості реакції покупців на певні зміни. Недолік методики – деяка умовність кількісних оцінок.
