Метод повних витрат
Серед формул ціноутворення у виробництві найбільш поширеною є розрахунок за допомогою методики повних витрат. Щоб виявити всі особливості представленого підходу, його потрібно розглянути на прикладі. Наприклад, компанія виготовляє 10 000 од. продукції за звітний період. Витрати на виробництво і продаж наступні:
- Змінні витрати на виробництво (Рпер) – 255 тис. руб. (25,5 руб. за одиницю).
- Постійні загальновиробничі витрати (Робщ) – 190 тис. руб. (19 руб. за одиницю).
- Адміністративні, комерційні витрати (Рка) – 175 тис. руб. (17,5 руб. за одиницю).
Всього витрат (Рполн) визначається 620 тис. руб. (62 руб. за одиницю). При цьому бажаний розмір прибутку (Пж) становить 124 тис. руб.
У ході розрахунку ціни представленим методом потрібно додати до суми повних витрат (змінних і постійних) необхідний показник рентабельності. Він покриває весь рівень витрат на виготовлення продукції та її реалізацію. Також організація отримує бажаний прибуток. Ця методика широко застосовується на виробництвах з великим номенклатурним переліком.
Методика передбачає розрахунок норми рентабельності:
Р = Пж/Рполн * 100% = 124/620 * 100% = 20%.
Це необхідний рівень рентабельності, на основі якого розраховується ціна продукції. При цьому формула ціноутворення за принципом «Витрати плюс» обчислюється за формулою:
Ц = Рполн + Рполн * Р/100.
До уваги потрібно брати дані одиниці продукції:
Ц = 62 + 62 * 20/100 = 74,4 руб.
Далі можна визначити вартість окремого виробу за допомогою цього ж методу. Для цього застосовується така формула:
Ц = Р полн. / 1 – Р.
При використанні представленої формули ціноутворення роздрібна ціна буде такою ж (74,4 руб.).
Тому рентабельність включають ціну, яка є прийнятною для організації. Якщо з якихось причин уявити товарну продукцію на ринку по заданій вартості неможливо, потрібно шукати шляхи зниження витрат чи передбачити отримання іншого прибутку.
