Узагальнення і обмеження понять у логіці: види, способи, приклади

У чому полягають узагальнення і обмеження понять у логіці? Коротко описати досить важко, оскільки дисципліна відноситься до філософських і апелює чималою кількістю нюансів. Узагальнення і обмеження, а також процеси їх проведення як раз і відносяться до логічних механізмів.

Що таке логіка? Визначення

Саме слово «логіка» має грецьке походження. Ця назва виникла стародавнього слова «логос». В буквальному перекладі воно означає «розум», «думка» або ж «міркування».

Відповідно, логіка є наукою про мислення, про способи, форми і закономірності пізнання, здійснення розумної діяльності.

Логіка – це одночасно і самостійна філософська наукова дисципліна, і інструмент пізнання, що дозволяє вибудовувати теорії і вести міркування.

Що таке поняття? Визначення

Щоб розібратися в тому, що таке узагальнення і обмеження понять у логіці, треба чітко уявляти, що саме є предметом її вивчення. Іншими словами, слід уявляти собі, що розуміється під терміном «поняття».

Це не що інше, як єдність явищ, предметів, їх характерних властивостей, що виникає в розумі. До поняття відносяться також думки або їх системи, ланцюжки, з допомогою яких створюється уявлення про що-небудь.

Види понять

Операції узагальнення і обмеження понять у логіці, поза всяким сумнівом, залежать від суті того, відносно чого вони здійснюються. Іншими словами – від різновиди поняття, обмежуваного або ж обобщаемого. Поділяються вони у відповідності з обсягом і змістом.

Класифікація понять за ознакою обсягу:

  • поодинокі;
  • порожні;
  • загальні.

За змістом вони поділяються на такі категорії:

  • позитивні і негативні;
  • безотносительные і відносні;
  • збірні і розділові;
  • конкретні і абстрактні;
  • емпіричні та теоретичні.

Крім цього, поняття можуть бути порівнянними між собою або ж, навпаки, кардинально далекими за змістом.

Що таке узагальнення понять у логіці? Визначення

Узагальнення і обмеження понять у логіці – це розумові процеси, які, без сумніву, багато в чому схожі між собою, але вони при цьому переслідують зовсім різні цілі.

Під узагальненням розуміється розумова операція, в результаті якої з одного поняття утворюється інше, споріднене з первинним. Нове, що виникає при здійсненні процесу узагальнення, поняття характеризується більшим ступенем смислової охоплення, але набагато меншою конкретизацією.

Іншими словами, узагальненням є ланцюг умовиводів, в процесі якої відбувається перехід від часткових понять до більш широких, абстрактних. Тобто це не що інше, як розумове рух від приватного, конкретного чи індивідуального, до загального.

Що таке обмеження понять у логіці? Визначення

Хоча в своєму здійсненні досить схожі узагальнення і обмеження понять у логіці, цілі вони переслідують прямо протилежні.

Під обмеженням мається на увазі розумовий процес, що полягає в додаванні до одного, споконвічного поняття іншого, звужено і конкретизирующего його сенс. Тобто перше в ланцюжку міркувань поняття або ж, як його ще називають – родове, за допомогою міркувань втрачає абстрактність і трансформується у приватне або ж видове.

Як називаються результати логічних міркувань при узагальненнях і обмеженнях?

Оскільки узагальнення і обмеження понять у логіці переслідують зовсім різні цілі, то й результати цих видів розумової діяльності відрізняються, в тому числі і найменуваннями.

Підсумком логічного узагальнення стає гипероним. Під цим терміном мається на увазі результат розумової діяльності, що призвів до висновку, що характеризується широким змістом, з повною відсутністю конкретики.

Результат же розумового процесу з застосуванням логічних обмежень називається гипонимом. Цей термін виражає конкретне поняття, володіє вузьким змістом по відношенню до більш широкого, загального.

В чому схожість та різниця між обмеженням і узагальненням?

Узагальнення і обмеження понять у логіці – способи організації розумового процесу, що включають в себе ланцюжок умовиводів, завершується певним результатом. В цьому і полягає схожість між ними, що дозволяє розглядати ці поняття спільно. Іншими словами, сам процес роздумів відбувається однаково. Але від відправної точки або ж початкового, первинного поняття думка людини рухається в кардинально різних напрямках.

Саме в цьому і полягає різниця. Узагальнення і обмеження понять у логіці переслідують відокремлені цілі і призводять до протилежних результатів. Тим не менше ці поняття взаємопов’язані друг з одним, подібно двом сторонам медалі.

Це означає, що кожне розглянуте поняття, що бере участь в узагальненні, так і в обмеженні, може виступати у двох іпостасях щодо сусідніх ланок, що складають ланцюг міркувань. Тобто якщо людина, розмірковуючи, проводить обмеження поняття, то будь-яке проміжне стане гипонимом по відношенню до подальшого. І, відповідно, воно ж буде виступати в якості гиперонима для попереднього поняття. Аналогічно влаштована взаємозв’язок і при здійсненні іншого розумового процесу. Таким чином, споріднені узагальнення і обмеження понять у логіці. Значення мають різне тільки їх результати. Проте кожен з процесів, якщо розглядати їх у зворотному порядку, трансформується в свою пряму протилежність.

Приклади проведення логічних обмежень та узагальнень

Що на практиці являють собою узагальнення і обмеження понять у логіці? Приклади цих розумових процесів можна спостерігати не тільки в науковій діяльності, але і в будь-якій життєвих сфер.

Найпростіше обмеження понять, з якими щодня стикається кожна людина, яка відбувається під час відвідування продуктового магазину. Ланцюжок умовиводів при цьому починається з усвідомлення необхідності придбання продуктів. Наступна думка вже більш конкретна. Людина визначає, для чого йому потрібно купити їжі – для вечері, про запас, для приготування обіду, для святкового столу. Слідом за цим настає черга ще більш вузького поняття, а саме визначення видів продуктів. Тобто людина починає уявляти, в яких кількостях і що йому треба купити – ковбасні вироби, крупи, тістечка, м’ясні напівфабрикати або щось ще. Як раз на цьому етапі розумового процесу звичайно складається список майбутніх покупок. Остаточно ж звужується поняття про те, які необхідно купити продукти, вже в магазині.

Також досить просто можна проілюструвати процес обмеження понять на такому прикладі:

  • домашнє тварина;
  • собака;
  • породиста;
  • несуча службу, яка охороняла;
  • середніх розмірів;
  • вівчарка;
  • німецька.

Досягнення поняття «німецька вівчарка» в цьому прикладі є кульмінацією процесу умовиводів. Якщо ж даний перелік слів розглянути у зворотному порядку, то він стане прикладом логічного узагальнення понять.

Провести ланцюг простих умовиводів, які будуть процесом логічного узагальнення або обмеження понять, не так важко, як здається. Для цього зовсім не потрібно апелювати науковими термінами або ж шукати спеціальний предмет розгляду. Для того, щоб знайти предмет для проведення логічного уточнення поняття чи його обмеження, так само як і узагальнення, досить просто озирнутися навколо.

В якості початкового поняття може виступити практично все, що знаходиться в полі зору. Приміром, обідній стіл. Ланцюг міркувань при побудові узагальнення буде включати в себе такі етапи:

  • обідній стіл;
  • просто стіл;
  • меблі для їдальні;
  • просто меблі;
  • предмет обстановки;
  • елемент інтер’єру;
  • річ.

Як правило, при міркуваннях спонтанних, тобто тих висновках, які не шикуються зумисне, спеціально, кількість етапів набагато менше. Звичайно їх усього два, наприклад – «військовий» і «солдат».