Дослідження перед будівництвом
Підготовчі роботи до будівництва підводної ділянки почалися в 1997 році. Були проведені складні наукові дослідження, завдяки яким стало можливим визначити майбутнє маршруту газопроводу.
У 2000 році Євросоюз прийняв рішення присвоїти цьому проекту статус Транс-Європейської мережі. При цьому вже на початковому етапі вартість дослідних робіт склала 100 000 000 €.
Ще за п’ять років на території Росії почалися роботи з будівництва сухопутних частин Північно-Європейського газопроводу.
Екологічна безпека та технічні труднощі
Як тільки європейські політики почали публічно обговорювати можливий транспортний проект, суттєве занепокоєння висловили екологи. Крім того, що регіон Балтійського моря є вкрай крихким з екологічної точки зору, є ще і такі несподівані складнощі, як наслідки Другої світової війни. Як відомо, на дні моря у великій кількості знаходяться затонулі кораблі із боєприпасами, протикорабельні міни, а також поховання вибухівки післявоєнного часу.
Всі ці фактори могли негативно позначитися як на будівництві газопроводу, так і на подальшій його експлуатації. У разі непередбаченої детонації старих снарядів могла статися витік газу в морі, що призвело б до грандіозної екологічної катастрофи. Тому треба велику кількість часу на всебічне дослідження можливих ризиків, щоб їх запобігти.
Окремо досліджувалися наслідки будівництва трубопроводу на міграції риби. Однак у результаті фахівці прийшли до висновку, що довгострокового впливу на чисельність і міграційні маршрути газопровід не зробить, і після завершення будівництва морські мешканці зможуть повернутися на звичне місце.
