Аналіз
Хоча в центрі подієвої частини розповіді вбивство, розповідь не є детективом в чистому вигляді – адже розслідування читач тут не знайде. Тому не варто порівнювати “Бочонок амонтильядо” з такими оповіданнями Едгара По, “Викрадений лист” або “Вбивство на вулиці Морг”.
При цьому самим малозрозумілою для читача можна назвати мотив вбивства. Експозиції в оповіданні, крім кількох слів головного героя, практично немає. То Монтрезору дійсно добряче діставалося від Фортунато, то зовсім немає, і недовірливий герой все придумав. У всякому разі, про ступінь образи Монтрезора читачеві належить самому домислювати. І в цьому особливість не лише оповідання, але й оповідача.
Про персонажах
Згідно з багатьма відгуками на “Бочонок амонтильядо”, згадка про “тисячі принижень” головним героєм вже роблять його трохи схожим на божевільного, але розважливість і передбачливість його вчинків, однак, зменшують вірогідність цієї версії.
Персонаж Фортунато також не здався подальшої критики досить переконливим. Нібито цінитель і знавець дорогих вин, під час подорожі по кам’яних галереях Фортунато за раз випиває пляшку De Grave, аж ніяк не дешевого французького вина, яке подає йому господар. Чи варто говорити, що такий вчинок не робить йому честі. До того ж він повинен був розуміти, що хмільне стан навряд чи дозволить йому достатньо достовірно оцінити справжність амонтильядо, адже для цього він і спускався в підземелля.
Таким чином, проводячи аналіз твору “Бочонок амонтильядо” слід підкреслити, що достовірність виписки обох персонажів викликала у читачів великі сумніви. Однак не можна забувати і про те, що розповідь побудований у формі сповіді, тобто написаний від першої особи. Тому всі недостовірності можна зводити лише до особливостей мислення та бачення головного героя.
