Нове і старе
В 1917 році Мойсей Гінзбург розробляв проект будинку в Євпаторії. Задля цього йому довелося прожити чотири роки в Криму. Саме там він пережив всю ламання існуючого ладу і Громадянську війну. Коли ситуація заспокоїлася, він очолив відділ, який займався охороною пам’яток архітектури, захоплено вивчав традиції кримсько-татарського зодчества. Написаний на цю тему наукову працю “Татарське мистецтво в Криму” досі є актуальним.
Роботи Мойсея Гінзбурга вдавалися завжди, включаючи і письменницькі. Працювати цей чоловік любив і вмів це робити. Про його продуктивності ходили легенди. Його численні статті та книги відрізняються чудово продуманою структурою, бездоганним і дуже гарним стилем. Писав він не для окремих архітекторів, а для самої широкої публіки – доступно підносив будь критерії новизни і складності. У маститих професіоналів також була можливість почерпнути з його книг багато.
Наприклад, у 1923 році вийшла досить гучна його книга “Ритм в архітектурі”, а в 1924-му – ще одна монографія про професії “Стиль і епоха”. Вже тоді в рядках своїх перших книг автор відстоював нові підходи в дизайні і зведенні будівель. В молодій країні почав активно розвиватися конструктивізм. Мойсей Гінзбург саме цей метод пропагував, будучи з 1921 року викладачем в МВТУ і Вхутемасі.
Число прихильників конструктивізму зростало. Вже до того часу встигли сформуватися погляди на співвідношення старого і нового в архітектурі. Торжество технічного прогресу і зовсім інший життєвий уклад не могли не вплинути на навколишнє середовище, змінюючи її майже до невпізнання. Відстоюючи конструктивізм, Мойсей Гінзбург називав старі архітектурні форми національного стилю декоративними. Він доводив, що їх воскресіння не має ніякого сенсу.
