Твори давньоруської літератури
У роботах Рибакова велике значення мало дослідження знаменитих пам’яток давньоруської літератури. Зокрема, “Моління Данила Заточувальника” і “Слова о полку Ігоревім”. Останнім твором він присвятив одразу кілька монографій. У роботах “Слово о полку Ігоревім” і його сучасники”, “Руські літописці і автор “Слова о полку Ігоревім”, “Петро Бориславич: пошук автора “Слова о полку Ігоревім” він висуває гіпотезу, відповідно до якої саме боярин з Києва, згадуваний у заголовку цих монографій, є справжнім автором цього твору.
За іншою гіпотезою Данило Заточник, знаменитий публіцист і мислитель XII-XII століть, був великокнязівським літописцем при Всеволода Велике Гніздо і його сина Костянтина.
В роботі академіка Рибакова “Язичництво давніх слов’ян” і “Язичництво Давньої Русі”, які вийшли, відповідно, в 1981 і 1987 роках, герою нашої статті вдалося реконструювати язичницькі вірування слов’ян. Після цього він викликав на свою адресу численні звинувачення у відсутності єдиної методології і просто фантастичних спекуляціях з фактами. Наприклад, в образі персонажа давньоруського фольклору Змія Горинича Рибалок представляв ймовірні спогади про якийсь доісторичному тварині, імовірно, мамонта. А зустріч з ним богатирі на Калиновому мосту, поширений билинний сюжет, Рибаков вважав ілюстрацією полювання на мамонта, якого вогненної ланцюгом заганяють в ловчу яму, а вона була замаскована гілками чагарників, зокрема, калини.
При цьому сам Рибаков неодноразово висловлював своє негативне ставлення до історичних фальсифікацій. Його син в інтерв’ю “Літературній газеті” згадував, що на останньому засіданні був гранично лаконічний, заявивши, що у сучасної історичної науки дві загрози – це Фоменко і Велесова книга.
