На початку трудової діяльності
Перші робочі місця, які можна позначити в біографії Бориса Олександровича Рибакова, це архів Жовтневої революції в Москві і краєзнавчий музей в Олександрівському, на території Володимирської області. Після цього протягом шести місяців він служив у Червоній армії у званні курсанта. Потім став офіцером кінної розвідки в артилерійському полку, який базувався в столиці.
У 1931-му повернувся до безпосередньої наукової діяльності. З цього часу він є науковим співробітником Державного історичного музею. З середини 30-х до 1950 року, з перервою на окупацію Москви, займає посаду старшого наукового співробітника в інституті історії матеріальної культури при академії наук СРСР.
У 1939 році отримує ступінь кандидата історичних наук за монографічне дослідження, присвячене радимичам.
