Відмінювання прикметників у російській мові, відмінювання іменників

Відмінювання іменників

Граматична форма іменників — не менш важлива тема, а часом навіть найбільш актуальна. Відмінювання іменників і прикметників в українській мові — схожі процеси. Якщо змінюється словосполучення, то потрібно знання обох тем. Іменники змінюють свої форми за відмінками і числами, саме це вважається схилянням.

Різні закінчення в різних видах відмінків прийнято структурувати, поділяючи їх на три групи:

  • Перше відмінювання. До нього відносяться іменники, які належать до жіночого і чоловічого роду, що мають закінчення -а,-я в називному відмінку. Також в цю групу входять іменники спільного роду, але все залежить від контексту (трудяга, нечупара). Прикладом слугуватимуть слова: тітка, кішка, дівчинка, чоловік, петля.
  • Друге відмінювання. У цій групі присутні слова, що позначають предмети, які знаходяться в чоловічому роді з нульовим закінченням. Також це середній рід, що має закінчення-о, -е. Наприклад, сонце, автор, клацання, дерево, закінчення, слід, нарис.
  • Третє відмінювання іменники жіночого роду з нульовим закінченням (мати, молодь, річ, гілка, гіркоту, смуток).
  • Цікаво те, що спочатку в слов’янською мовою, з якого сформувалася сучасна граматика російської мови, існувало цілих шість відмін, які збирали численні групи іменників імен.

    У поєднанні “прикметник + іменник” перше не може не бути змінені за відмінками, числами та родами. Важливо знати, як саме це робити, тому що з прикметниками найчастіше виникає безліч проблем. Всі відмінювання прикметників в українській мові поділяються на три групи, в кожну з яких входять слова залежно від граматичних характеристик.