Відмінювання прикметників в українській мові — це незмінний граматичний показник, який розкриває особливості у зміні форми за числами, відмінками і пологах. У прикметників є всього три типи відмінювання, кожен з яких відрізняється особливими ознаками.
Види відмін прикметників у російській мові
Основні відмінювання прикметників: адъективное, местоименное або змішане, нульовий:
Адъективное відмінювання
Адъективный тип відмінювання прикметників у російській мові відрізняється тим, що написання конкретного закінчення залежить від букви, на яку закінчується основа: твердий, м’який або шиплячий приголосний. Також після основ на г, к, х закінчення бувають різними. Це докладно роз’яснюється в прикладах внизу.
Змішане
Змішане відмінювання відрізняються тим, що при зміні форм у множині вони не змінюють свого роду, а їх закінчення ідентичні у всіх трьох випадках. До такого типу можна віднести слова, у яких основа закінчується на -ий, -тє, -я, -ьі, і присвійні види, що мають у своєму складі суфікси -ов-, -ев-, -ін-, -ин-.
Короткі прикметники
Відмінювання коротких прикметників в українській мові — це неіснуючий граматична ознака, так як короткі форми не змінюються. Можливо, такі форми можна десь відшукати. Наприклад, у старих фольклорних виданнях, де мова не підвладний граматичним правилам. Там можна відшукати поєднання типу “одягав на босу ногу”. Також в усному мовленні деяких регіонів досить поширене використання відмінкових форм коротких прикметників. У цьому випадку таке явище допустимо, якщо є необхідність.
В літературній російській мові неприйнятно вживання таких форм, навіть якщо вони здаються правильними. Поєднання буде оцінюватися як просторіччя, або архаїзм.
Відмінювання іменників
Граматична форма іменників — не менш важлива тема, а часом навіть найбільш актуальна. Відмінювання іменників і прикметників в українській мові — схожі процеси. Якщо змінюється словосполучення, то потрібно знання обох тем. Іменники змінюють свої форми за відмінками і числами, саме це вважається схилянням.
Різні закінчення в різних видах відмінків прийнято структурувати, поділяючи їх на три групи:
Цікаво те, що спочатку в слов’янською мовою, з якого сформувалася сучасна граматика російської мови, існувало цілих шість відмін, які збирали численні групи іменників імен.
У поєднанні “прикметник + іменник” перше не може не бути змінені за відмінками, числами та родами. Важливо знати, як саме це робити, тому що з прикметниками найчастіше виникає безліч проблем. Всі відмінювання прикметників в українській мові поділяються на три групи, в кожну з яких входять слова залежно від граматичних характеристик.
Приклади відмінювання прикметників
| відмінок | Єдине число | |||||
| Чоловічий рід | Жіночий рід | Середній рід | ||||
| на твердий | на м’який | на твердий | на м’який | на твердий | на м’який | |
| І. п. | Червоний Бурштиновий | Зимовий Пізній | Червона Бурштинова | Зимова Пізня | Червоне Янтарне | Зимовий Пізніше |
| Р. п. | Червоного Бурштинового | Зимового Пізнього | Червоної Бурштинової | Зимової Пізньої | Червоного Бурштинового | Зимового Пізнього |
| Д. п. | Червоного Янтарному | Зимового Пізнього | Червоної Бурштинової | Зимової Пізньої | Червоного Янтарному | Зимового Пізнього |
| В. п. | Червоний – червоного Янтарний – бурштинового | Зимовий – зимового Пізній – пізнього | Червоної Бурштинову | Зимову Пізню | Червоне Янтарне | Зимовий Пізніше |
| Т. п. | Червоним Бурштиновим | Зимовим Пізно | Червоної Бурштинової | Зимової Пізньої | Червоним Бурштиновим | Зимовим Пізно |
| П. п. | Про червоний Про бурштиновому | Про зимовому Про пізнє | Про червону Про бурштинової | Про зимової Про пізньої | Про червоний Про бурштиновому | Про зимовому Про пізнє |
Відмінювання прикметників у російській мові з основою на г, к, х, ц і шиплячий:
| Відмінок | Єдине число | |||||
| Чоловічий рід | Жіночий рід | Середній рід | ||||
| на шиплячий | на г, к, х, ц | на шиплячий | на г, к, х, ц | на шиплячий | на г, к, х, ц | |
| І. п. | Кричущий Кращий | Дзвінкий Глухий | Кричуща Краща | Глуха Дзвінка | Кричуще Краще | Дзвінке Глухе |
| Р. п. | Кричущого Кращого | Дзвінкого Глухого | Кричущої Кращою | Дзвінкою Глухий | Кричущого Кращого | Дзвінкого Глухого |
| Д. п. | Крикливого Краще | Дзвінкому Глухого | Кричущої Кращою | Дзвінкою Глухий | Крикливого Краще | Дзвінкому Глухого |
| В. п. | Кричущий – кричущого Кращий – кращого | Дзвінкий – дзвінкого Глухий – глухого | Кричущий Кращу | Дзвінку Глуху | Кричуще Краще | Дзвінке Глухе |
Отже, ми розглянули тему відмінювання прикметників та іменників у російській мові. Знання теорії в даному випадку — найважливіша складова, без якої неможливе повноцінне розвиток учня.
