Аналітична діяльність – це… Основи аналітичної діяльності

Аналітична діяльність – це одна з областей людського мислення, метою якої є смислова обробка інформації для вироблення якісно нових знань і підготовки основи для прийняття оптимальних управлінських рішень. Вона використовується практично у всіх сферах, а вміння працювати з даними – запорука професіоналізму. Як показують дослідження, збір даних в інформаційно-аналітичній діяльності займає до 95 % від загального обсягу роботи. Але найбільші труднощі представляє собою саме аналітичний етап, коли необхідно виробити висновок. Це пов’язано з труднощами як психологічного, так і інтелектуального плану.

Загальне поняття

Аналітична діяльність – це найважливіша складова управлінської роботи в установах будь-якого типу. Вона являє собою дослідження, яке проводиться для вирішення певних завдань. Виконання аналізу дозволяє своєчасно виявити і оцінити суперечності, а також визначити найбільш раціональні шляхи для їх вирішення. Науково обгрунтований менеджмент базується на управлінських рішеннях, прийнятих на основі результатів аналітичної діяльності.

У теорії виділяють декілька базових понять:

  • феномен (сутність);
  • структура (основні функціональні напрямки);
  • предметне поле (об’єкт і предмет, інформаційне поле);
  • методологія та інструментарій.

Оскільки аналіз неможливо зробити без попередньо зібраних даних), то більшість дослідників розглядають інформаційну і аналітичну діяльність як єдине ціле. В його основі лежать філософські положення принципу системності:

  • в навколишньому світі об’єктивно існують явища, які можна класифікувати, включити в певну систему;
  • навіть у безсистемному, на перший погляд, явище, все одно можна знайти властивості цілісності і єдності;
  • кожен з феноменів прагне до досягнення системного стану.

Особливості

Поняття «аналіз» розглядається в 2 аспектах. Перший – це поділ предмета мислення на частини, вивчення яких дозволяє отримати загальне уявлення про об’єкт. Другий – процедура систематизації, що ототожнюється з дослідженням. Аналітика являє собою комплекс методів організаційно-технологічного забезпечення для обробки даних та придбання нових знань.

Процес аналітичної діяльності спрямований у кінцевому підсумку на рішення практичних задач. Він також носить прогностичний характер, дозволяючи випередити деякі явища і визначити майбутній стан об’єкта дослідження. З точки зору структурного підходу організаційно-аналітичну діяльність можна розділити на 2 класи суб’єктів: по сфері дослідження (державна, правова, соціальна, підприємницька, освітня, культурологічна, економічна та інші) і рівнем організації (від аналітичних центрів та інститутів до керівників дрібних підприємств). Кінцевим продуктом роботи є різні види оцінок, прогнози, рекомендації, проекти та інші форми звітів.

Дивіться також:  Вульгаризми: приклади слів у російській мові

Функції

Аналітична діяльність – це дослідження, основними функціями якого є:

  • Інформаційна – отримання даних, виявлення їх обсягу і змісту, первинна обробка (класифікація, структурування).
  • Діагностична – визначення ознак об’єкта аналізу, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.
  • Оціночна – формування системи показників.
  • Рекомендаційна – вироблення нової інформації для рішення основних проблем.
  • Планово-прогностична – поточне і перспективне планування.
  • Корекційна – внесення поліпшень в процес управління.
  • Організаційна – розподіл повноважень між людьми, їх чітке визначення.
  • Контрольно-діагностична – громадський та адміністративний контроль.
  • Архівна – збереження інформації і кінцевих продуктів аналізу.

Завдання

Завдання аналітичної діяльності реалізують вищезгадані функції. В рамках підприємства до них відносять такі заходи:

  • формування сукупності даних інформаційного фонду);
  • визначення напрямків діяльності аналітичної служби і розробка систем показників по кожному з них;
  • інформаційне забезпечення структур підприємства;
  • вироблення рекомендацій та прогнозів, заснованих на проведеної аналітичної роботи.

Класифікація

Розрізняють наступні види аналітичної діяльності:

  • за характером наукової роботи: фундаментальна і прикладна;
  • по функціональному поділу: тактична, стратегічна, оперативна;
  • за видом об’єкта, на який спрямована розумова діяльність: макро – і мікроекономічне, управлінська, соціально-політична, екологічна, педагогічна, ментальна;
  • за типом наукової дисципліни, на основі якої проводиться аналіз: філософська, економічна, аксіологічна (системно-ціннісна), політологічна, прогностична, історична, психологічна, культурологічна, етична і естетична;
  • за характером основного методу: системна, статистична, логічна, проблемна, причинно-наслідковий, ситуаційна;
  • за рівнем аналізу: первинна та вторинна (переосмислення раніше отриманих результатів);
  • за характером періоду досліджень: ретроспективна (аналіз проблем минулого), актуальна і прогностична.

Класифікація по тимчасовому інтервалу може носити й інший характер: поточний аналіз за період контролю, дослідження за звітний і тривалий період (від одного року до декількох років). Таким чином, сучасна аналітика – це комплексна діяльність, кожен різновид якої характеризується своєю специфікою.

Найчастіше в рамках підприємств здійснюються наступні види аналітичної діяльності:

  • економічна;
  • господарська;
  • фінансова;
  • актуальна;
  • перспективна.

Організація

Ефективність дослідження залежить від дотримання основ аналітичної діяльності:

  • Науковий характер роботи. Якщо дослідження проводиться в економічній сфері, то повинні враховуватись закони розвитку ринку. При аналізі використовуються останні досягнення науки і техніки, а також спеціальні методики.
  • Системний і комплексний підхід з урахуванням всебічного охоплення проблеми і участі всіх підрозділів підприємства.
  • Об’єктивність як при зборі інформації, так і при її обробці, складанні висновків, рекомендацій. Використання достовірних джерел даних. Підтвердження результатів аналітичними розрахунками.
  • Оперативність і актуальність. Отримання результатів в гранично низькі терміни для своєчасної вироблення рішення персоналом управління.
  • Планування роботи, розподіл обов’язків та повноважень серед виконавців. Систематичний характер досліджень. Стандартизація і регламентація аналітичної діяльності.
  • Економічність. Прагнення до мінімуму витрат і максимуму ефективності.
Дивіться також:  Скринька - це що таке?

Організація аналітичної діяльності може проводитись у різній формі. На великих підприємствах зазвичай в рамках економічної служби формується аналітичний відділ чи група. В маленьких організаціях цією роботою керує начальник планового відділу або головний бухгалтер.

За ступенем відкритості аналіз може бути публічною або закритим. Дослідження можуть проводити особи без спеціальних знань та підготовки. Професійна аналітична діяльність здійснюється фахівцями, які досконало володіють методами аналізу і займаються дослідженнями у певній сфері діяльності (бізнес-аналітик, системний та інвестиційний аналітик та інші спеціалізації).

Контрольні функції

Контрольно-аналітична діяльність та експертиза проводяться з метою перевірки на відповідність законодавчим, нормативно-правовими актами, технічними регламентами, наказів та розпоряджень, а також для вивчення наслідків прийнятих і впроваджених управлінських рішень. Така робота здійснюється керівником організації або іншими фахівцями, уповноваженими його наказом.

Контроль проводиться у формі:

  • Фінансового аудиту. Його метою є перевірка документального підтвердження всіх фінансових операцій, дотримання звітності, цільового використання ресурсів.
  • Аудиту ефективності. Проводиться для оцінки використання ресурсів для досягнення певної мети.
  • Аудиту стратегічного управління. Застосовується для аналізу реалізації стратегічних цілей підприємства.

Інструментарій

В якості прийомів та інструментів проектно-аналітичної діяльності застосовують наступні методи:

  • Діагностування.
  • Планування.
  • Систематизація і структурування.
  • Верифікація.
  • Логіко-лінгвістичний аналіз.
  • Моделювання.
  • Аналіз і синтез.
  • Розкладання складного об’єкта на більш прості складові.
  • Факторний аналіз.
  • Узагальнення.
  • Статистичний аналіз.
  • Уніфікація.
  • Порівняльний аналіз.
  • Моделювання.
  • Абстрагування і конкретизація.
  • Системний аналіз.
  • Оцінка довгострокових перспектив науки.
  • Графічний аналіз і інші.

Етапи

При проведенні аналітичної діяльності на підприємстві виділяють такі основні етапи:

  • Визначення цілей. Виділення показників, які будуть піддаватися аналізу, і суб’єктів, на які будуть покладені обов’язки щодо збору та обробки інформації.
  • Складання плану робіт.
  • Формування інформаційно-методичного забезпечення.
  • Систематизація даних, виявлення найбільш важливих факторів.
  • Оформлення результатів.
  • Перший етап

    Цільовий аналіз починається з визначення найбільш значущою, глобальної мети. В подальшому вона розбивається на підцілі для спрощення роботи. Іноді системний аналіз складного явища вимагає побудови проблемного дерева», у якому відображають всі завдання і цілі. Ця процедура необхідна для побудови чіткої логічної структури.

    Дивіться також:  Роз'яснення поняття "повальний обшук"

    Розподіл обов’язків між підрозділами підприємства та основні функції її працівників є головною метою. Так, планово-аналітичного відділу можуть бути доручені розробка плану роботи, методики її проведення, узагальнення результатів і складання звіту; відділу головного технолога – аналіз рівня продуктивності; відділу головного механіка – надання інформації про стан обладнання.

    План-графік

    Другий етап аналітичних робіт включає інформацію про поетапні терміни виконання, звітності і формах контролю, відповідальних та виконавців. Він складається з урахуванням трудомісткості роботи, завантаження співробітників і способу передачі даних з однієї структури в іншу.

    Розрізняють 2 основних види плану:

    • Комплексний. Зазвичай він розробляється на 1 рік. У ньому вказують об’єкти аналізу, мети, необхідні показники, розподіл обов’язків, джерела даних та інші ключові питання.
    • Тематичний. Його розробляють для поглибленого дослідження глобальних проблем.

    Інформаційне забезпечення

    На третьому етапі аналітичної діяльності визначають види документів, що використовуються для збору інформації. В якості таких джерел можуть служити:

    • технологічна документація;
    • договору;
    • нормативні матеріали;
    • плани, кошториси та завдання;
    • дані бухгалтерського обліку та інші види документів.

    Обробка інформації може здійснюватися із застосуванням автоматизованих систем, заснованих на складанні вибірки за ключовими словами і словосполученнями.

    Завершальні етапи

    Після збору даних здійснюється їх первинна обробка. Вона полягає у визначенні доброякісності та повноти отриманих даних, формуванні їх в таблиці або іншу подібну форму, в аналізі для виявлення найбільш важливих факторів і оцінки альтернативних варіантів і резервів.

    Після доопрацювання існуючих проблем і уточнення запитань ці дії проводять повторно. Виробляється вироблення рекомендацій і складання висновку.

    Сфера державного управління

    У державному управлінні аналітична діяльність – це сукупність наступних процесів:

  • Аналіз необхідного стану керованого об’єкта, визначення завдань роботи.
  • Збір даних з урахуванням зміни параметрів об’єкта управління і зовнішніх впливів.
  • Дослідження та оцінка отриманого матеріалу, виявлення сутності явищ.
  • Створення аналітичної моделі з урахуванням предметної області, середовища, в якому функціонує досліджуваний об’єкт; перевірка точності моделі, її коригування.
  • Здійснення експериментів на основі обраної моделі.
  • Інтерпретація результатів.
  • Передача підсумкових даних особі чи державній структурі, яка приймає управлінське рішення.