У XV-XVI ст боярська дума була вищим органом влади

В період ранньофеодальної Київської Русі князі, потребуючи в обговоренні громадських і політичних питань, скликали Раду. Прототип Думи складався з князівського оточення і мав дорадчі права. Інший завданням Ради було обмеження влади князя, контроль за його рішеннями.

Дума XIV–XV століть

По мірі посилення Московської держави, з середини XIV століття Рада наповнюють багаті і високопоставлені бояри, він стає боярським. Відмінність її від пізніх органів влади полягає у відсутності самостійної ролі як думи, так і царя. Будь-яке рішення приймалося спільно. Збільшення ролі Московського князівства сприяло посиленню багатства і могутності бояр. З цієї причини період з середини XIV до середини XV століть характерний одностайністю в діях княжої і боярської влади, об’єднаних спільністю інтересів.

Передумови до проведення реформ

До Івана IV (Грозного) правителі Московії були Великими князями. Першим політичним рішенням сімнадцятирічного правителя в 1547 р. стало рішення вінчатися на царство. Зміна статусу правителя сприяло зміцненню верховної влади. Крім зовнішньополітичних (зміна міжнародного правого статусу), Іван переслідував внутрішньополітичні цілі. Вінчання на царство дозволило йому стати одноосібним правителем і користуватися необмеженими правами.

Міжусобна боярська боротьба привела до розквіту беззаконня. У XV – XVI ст. Боярська дума була розсадником зловживань і хабарництва. Пожежа, уничтожившийся Москви, став точкою кипіння для народу. Влітку 1547 р. спалахнули повстання. Стало зрозуміло, що системі державної влади потрібні докорінні перетворення. Ряд реформ, розроблених спільно з Обраною радою (колом наближених), поклав початок встановлення самодержавства в Московії XVI століття.