“Кубок Муссоліні”
Спочатку Венеціанський фестиваль задумувався як демократичний захід з прибуттям представників різних країн незалежно від політичної спрямованості того чи іншої держави. І в 1932 р. кінематографісти з Європи, Америки та Росії (всього 9 країн) привезли до Венеції 29 повнометражних новинок.
Перший фестиваль мав оглушливий успіх, на другий, організований у 1934 р., вже прибуло 40 робіт від кінематографістів з 17 країн. На таку масштабну подію були присутні більше 300 кореспондентів з усього світу.
Але в 30-ті роки ХХ століття Італія перебувала під владою диктаторського режиму Б. Муссоліні, який впливав на результати конкурсу і присудження нагород, відзначаючи лише тих, хто відповідав “правильної” ідеології.
Тому “Кубок Муссоліні” став головним призом на термін з 1934 до 1942. Першим, хто удостоївся цієї нагороди, був Роберт Дж. Флаерті за документальну стрічку “Людина з Арана”, отражавшую дійсність тих часів.
З 1935 р. фестиваль під керівництвом Оттавіо Крозе отримав статус щорічного. Премія за акторську роботу отримала назву «Кубок Вольпі». Історія фестивалю переривалось два рази:
