Історія туалетної води
Мало хто знає, що прообраз цієї парфумерної продукції з’явився ще в античному світі. Люди розводили ароматичні масла у воді і кропили нею приміщення (як освіжувач повітря), полоскали волосся і тканини. Але сучасна, розчинна у спирті, туалетна вода – це винахід… Наполеона Бонапарта.
Коли великий полководець перебував у засланні на острові Святої Олени, у нього став підходити до кінця його улюблений одеколон. Тоді Бонапарт додав у флакон масло бергамота. Свій винахід Наполеон назвав Eau de Toilette – туалетною водою. Термін став офіційним у 20-х роках 19 століття. Зараз цей вид парфумерної продукції став найбільш популярним і затребуваним. Він часто повторює особливо популярні парфуми-бестселери.
Туалетна вода, одеколон
Різниця між цими двома видами парфумерної продукції полягає в концентрації ефірних масел. Повторимося: в одеколоні їх всього 1-1,5%. Але на цьому відмінності не закінчуються. У одеколону цікава історія виникнення. Його формулу написав італійський парфумер Джованні Маріо Фарина. У 1709 році він заснував магазин в Кельні. Винайдену ним формулу він присвятив своїй новій батьківщині. Популярність «кельнської води» (Kölnisch Wasser) пояснюється ще і рівнем антисанітарії в ті часи. Аромат цитрусових дуже вдало маскував запах немитого тіла.
Олії бергамоту та лимону були основними нотами у формулі Eau de Cologne. Одеколон з’явився в Росії разом з військами Наполеона. Місцеві парфумери внесли свій внесок у цю продукцію. Вони додали до бергамотовому і лимонного масла неролі. Так виник всім відомий «Потрійний одеколон». Але численні марки туалетної води не завжди містять цитрусові ноти. Часто вони бувають квітковими, фруктовими, аквастическими, фужерными, орієнтальними. Одеколони ж роблять акцент на свіжості.
