Переможці
Варто зазначити, що в суспільній свідомості ставлення до соцсоревнованиям було двояким. Багато дослідників і сучасники відзначають, що прагнення перемогти за будь-яку ціну всіляко заохочувалося. У результаті кращими ставали відверті рвачі, за що в народі їх, очікувано, не любили.
Сучасна молодь може не знати, як називалися учасники соціалістичного змагання. Тріумфаторам вручався єдиний загальносоюзний знак, це була відомча і профспілкова відзнака, яка діяла з 1973 по 1980 роки. Знак “Переможець соціалістичного змагання” був заснований спільною постановою радянського уряду та комуністичної партії. При цьому були розроблені відповідні положення, затверджені Президією ВЦРПС. Положення про знак “Переможець соціалістичного змагання” в майбутньому уточнювалися і затверджувалися кожен рік.
Варто відзначити, що існувало кілька типів нагород. Знак “Переможець соціалістичного змагання” вручався кращим колгоспникам, робітникам, майстрам, службовцям, працівникам проектно-конструкторських, науково-дослідних та інших організацій, які домагалися максимально високих трудових показників, а також відрізнялися в перевиконання державного плану. Також за перемоги у Всесоюзному соціалістичному змаганні даної нагородою відзначалися працівники організацій та підприємств обласного, районного та крайового підпорядкування, а також колгоспів і радгоспів.
Існувала ще і єдина загальносоюзна нагорода. Цим знаком переможця Всесоюзного соціалістичного змагання відзначалися працівники організацій і підприємств союзного підпорядкування за рішенням Центрального комітету профспілок та рішенням відповідного міністерства або відомства. Окремо наголошувалось працівники організацій і підприємств республіканського підпорядкування, а також крайового, обласного та районного.
Разом із знаком переможця соцзмагання вручалось відповідне посвідчення, а в трудовій книжці робиться запис. Для учасників цих виробничих змагань, які ставали переможцями, ця нагорода входила в перелік відомчих відзнак. Зокрема, вона давала право на присвоєння звання “Ветерана праці”. У переможця соціалістичного змагання існували додаткові вигоди і переваги, якими більшість прагнули користуватися.
