Навіщо це потрібно?
На перший погляд питання змушує розгубитися. Хіба це погано, коли онук йде слідами діда і стає прекрасним лікарем, педагогом або кулінаром? Звичайно ж, це здорово.
Але чи так добре, як нам здається? Ми бачимо лише зовнішню оболонку і чомусь вважаємо, що знання подібного людини повинні бути на вищому рівні. Він же їх у спадок отримав від діда і батька, як кажуть, а вони свого нащадка поганому не навчать.
Вони не навчать, тільки бажає нащадок отримувати ці знання і ставати на шлях приймача? Скільки відомо випадків, навіть серед відомих сімейних династій, коли син хотів обрати іншу професію, а його змусили стати спадкоємцем трудових традицій.
Кожен має право обирати власний життєвий шлях. І якщо в рідні одні суцільні лікарі, а дитина боїться навіть вигляду крові, чи варто тиснути на нього і наполягати на вступі в медичний вуз. Хоче стати бухгалтером, нехай і йде у відповідний навчальний заклад.
