Малі мови Росії сьогодні
Після революції 1917 року в Росії вперше в світі був проголошений курс на збереження і розвиток мов малих народів. Кожен громадянин мав право навчатися, спілкуватися рідною мовою, користуватися їм у всіх життєвих сферах, у тому числі і в офіційних (суд, хозорганы тощо). Видання літератури, підручників, ЗМІ на різних мовах прийняла величезні масштаби.
У той же час наукові та правлячі політичні кола прийшло розуміння того, що повинні існувати мови міжнаціонального спілкування — це фактор ідеологічного об’єднання населення, господарського та політичного розвитку країни, що займає таку величезну територію. Зрозуміло, що такою мовою міг бути лише російська, тому його впровадження в усі сфери життя стало форсованим. В цілому населення з розумінням ставилося до цих заходів, але русифікація викликала прихований опір з боку представників народів, що населяли СРСР.
Після його розпаду в колишніх республіках з різною швидкістю йде планомірне витіснення російської мови і заміна його національним. У Росії ж відсутня чітка мовна політика, всі її запитання в основному вирішуються на регіональних рівнях і в залежності від поглядів і намірів місцевої влади. Російська мова – мова міжнаціонального спілкування на пострадянському просторі в основному ще з-за стрімкого розвитку міжнародних ринкових відносин в постперебудовні роки і на побутовому рівні.
Сучасної серйозною проблемою є поширення російської мови і мов народів Росії за кордоном. Організовуються фонди, програми для допомоги зарубіжним школам, видавництвам, культурним центрам. Однак завдань у цій області дуже багато: координація дій, фінансування, підготовка спеціалізованих кадрів для державних, громадських та благодійних організацій.
