Теорія Блума
У 1956 році англійським вченим Бенджаміном Блумом була створена нова таксономія, розрахована на застосування в освітніх цілях.
До сьогоднішнього дня застосування таксономії Блума у розробці навчальних планів і проектів вважається одним з найбільш ефективних і корисних методів. В області навчання він виділяє три рівня:
- когнітивний, пов’язаний з отриманням знань;
- афективний, прив’язаний до емоційних реакцій на впливи;
- психомоторний, до якого відноситься придбання будь-яких фізичних навичок.
Когнітивна область
Когнітивна область в теорії Блума включає в себе отримання знань та інформації, а також розвиток ментальних здібностей. Наприклад: вивчення та відтворення по пам’яті певних фактів, побудова моделей або схем, які сприяють розвитку розумових здібностей, і т. д.
Як приклад таксономії на когнітивному рівні Блум виділяє шість типів когнітивного процесу:
- знання – вивчення і відтворення інформації;
- розуміння – переказ змісту тексту зі своєю інтерпретацією;
- застосування – вміння використовувати отриманими теоретичними знаннями на практиці;
- аналіз – розподіл цілого матеріалу на складові елементи, знаходження відмінностей між ними;
- оцінка – визначення важливості матеріалу по відношенню до іншої інформації;
- створення – вміння відкривати нові ідеї на основі інших, зв’язаних між собою частин інформації.
Кожен з шести типів можна розглядати як один з перехідних рівнів складності когнітивного рівня навчання. Тому освітній процес бажано починати з першого з них – знання, і поступово переходити до наступним.
