Діагностика
Шепелявість – це розлад, який потребує комплексного підходу. Необхідно консультуватися не тільки з одним певним лікарем, але і з іншими фахівцями. Адже проблема може мати різні причини.
Дефектолог зможе зробити аналіз того, як пацієнт вимовляє звуки, оцінити, як працює при цьому мовний апарат і його складові частини, поспостерігати за розташуванням кінчика мови.
Отоларинголог з’ясує, чи існують у людини проблеми зі слуховим апаратом, адже шепелявість розвивається і на тлі глухоти або слабкого слуху. Також оцінить стан носових ходів і пазух.
Психологи допомагають пацієнту відчути свій стан. Вони перевіряють, чи мав пацієнт стрес або переляк – іноді шепелявість буває наслідком сильних переживань.
Стоматолог переглядає ротову порожнину і шукає ймовірні дефекти. Наприклад, може не вистачати одного зуба, може бути, проблема в неправильному прикусі. Потім він уже відновлює пошкоджені зуби або складає курс лікування, щоб усунути проблему шепелявості.