Про історію храму
Ця церква була зведена над похованням Св. Павла, страченого імператором Нероном в 65 р. нашої ери. Тіло святого мученика перенесли на Віа Остьенсе і поховали в некрополі. В продовження століть його могила була місцем загального шанування віруючих, сюди приходили прочани з різних країн.
Базиліку Святого Павла заснував римський імператор Костянтин I. У роки правління Валентиніана I будівлю було розширено. У 386 році імператор Феодосій I на цьому місці звів інший храм, вище і величніше попереднього, з чотирма бічними нефами і маточиною. У роки правління папи Григорія Великого (з 590-го по 604-ї) базиліку знову реконструювали: тепер вівтар розташовувався безпосередньо над самою могилою святого. У IX столітті церква була значно пошкоджена під час нашестя сарацинів. Відновлював її Іоанн VIII. У період з 1220 по 1241 роки при соборі з’явився монастир. Влітку 1823 року храм майже повністю згорів. Базиліка була заново відбудована в 1854 році і знову освячена при Пія IX.
